Законопроект №2133 «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» підтримали 309 народних депутатів.
Чинне законодавство не містить прямих загальних норм, кваліфікуючих ознак недобросовісних практик і дій, необхідних для повернення простроченої заборгованості.
Відтак законопроектом пропонується під час організації та здійснення колекторської діяльності заборонити:
- здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров'я, честь, гідність і ділову репутацію, використовувати силу, насильство, погрози стосовно боржника та членів його сім’ї;
- використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника та його представників;
- використовувати будь-які інші засоби, які мають характер залякування;
- умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується простроченої заборгованості;
- надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження;
- висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо здійснення противоправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника;
- приймати доручення на врегулювання простроченої заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення;
- введення боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості;
- надавати неправдиву інформацію стосовно наслідків, які настануть для боржника та стосовно належності кредитора, суб’єкта колекторської діяльності до правоохоронних органів, органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
- взаємодіяти з боржником, його представником та членами сім’ї у робочі дні в період з 20:00 до 9:00, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
- взаємодіяти з роботодавцем (роботодавцями) боржника стосовно простроченої заборгованості боржника, крім випадків передбачених законодавством України;
- вчиняти дії, що заподіюють або мають на меті заподіяти шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, боржника.
Крім того, законопроектом пропонується встановити заборону щодо приховання інформації про номер контактного телефону, адресу електронної пошти, з яких здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення боржнику.
Колектори не матимуть права вимагати від членів сім’ї боржника та інших пов’язаних з боржником осіб прийняти на себе зобов'язання стосовно простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором або законом.
Також законопроектом пропонується заборонити застосовувати під час організації та здійснення колекторської діяльності будь-які методи, форми і засоби впливу у разі якщо боржник повідомив колектора про одну з наступних документально підтверджених обставин:
1) боржника в установленому порядку визнано особою з інвалідністю I або II групи;
2) боржник тимчасово втратив працездатність, що підтверджується виданим у встановленому порядку листком непрацездатності
3) захворювання боржника — фізичної особи, що підтверджується медичною довідкою;
4) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», та виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України, використовується як місце постійного проживання боржника, що не має у власності іншого нерухомого житлового майна;
5) боржник не визнає або оспорює борг або частину боргу — до дня набрання судовим рішенням у відповідній справі законної сили.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховна Рада прийняла за основу законопроект про внесення змін до КПК України.
Крім того, Верховна Рада підтримала зміни до Митного кодексу.