Державна судова адміністрація України та Генеральна прокуратура просять Верховну Раду відтермінувати ухвалення в другому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території (реєстраційний номер 0941 від 29.08.2019).
Законопроект був прийнятий в першому читанні Верховною Радою VIII скликання 28.02.2019 р. та спрямований на визначення підсудності судових проваджень, у тому числі кримінальних, які підслідні органам прокуратури, Головному управлінню Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі, Головному управлінню Служби Безпеки України в АР Крим.
Згідно з низкою Указів Президента (від 29 грудня 2017 року №452/2017, від 29 грудня 2017 року №453/2017, від 29 грудня 2017 року №454/2017, від 29 грудня 2017 року №455/2017) були ліквідовані апеляційні суди, місцеві господарські, апеляційні господарські, апеляційні адміністративні суди та створені нові судові установи. У тому числі ліквідовано Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд Київської області, Апеляційний суд АР Крим та Апеляційний суд міста Севастополя та, відповідно, утворено Кримський апеляційний суд, Севастопольський апеляційний суд, Кримський окружний господарський суд, Окружний господарський суд міста Севастополя.
При цьому стаття 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дотепер залишилася у редакції, яка існувала до проведення судової реформи 2017 року. Зазначена норма встановлює, що розгляд цивільних, адміністративних, господарських справ та кримінальних проваджень, підсудних місцевим загальним судам, загальним і спеціальним апеляційним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється судами міста Києва, які визначаються апеляційними судами міста Києва відповідної юрисдикції.
Внаслідок цього склалася ситуація, коли правові підстави звертатися до новостворених апеляційних судів для визначення ними суду, який буде здійснювати правосуддя в зазначених категоріях справ, просто відсутні.
Тому автори законопроекту пропонують у статті 12 Закону в усіх випадках замінити назви ліквідованих судів назвами новостворених, відповідно до вищезазначених указів Президента України.
Крім того, депутати запевняють, що існуючий наразі спеціальний порядок визначення підслідності втратив свою актуальність. Тому визначення підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, має відбуватись у загальному порядку, визначеному КПК України, без будь-яких особливостей.
Представники Державної судової адміністрації, в цілому підтримуючи законопроект, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розповіли, чому його ухвалення саме тепер неможливо.
Державна судова адміністрація мотивувала свою точку зору тим, що створені Указами Президента України від 29 грудня 2017 року в рамках судової реформи новоутворені суди першого рівня (Кримський апеляційний суд і Севастопольський апеляційний суд) не функціонують, вони лише пройшли державну реєстрацію й отримали тимчасово виконуючих обов’язки керівників апаратів. Але жодного судді до цих судів не призначено та не переведено. Якщо обговорюваний закон набере чинності раніше, ніж у вищезазначені суди будуть призначені судді, то суспільство отримає реальні перешкоди для розгляду справ, які в ці суди потраплять.
Генеральна прокуратура пояснила, що склалася така ситуація, коли жоден суд не може визначити підсудність кримінальних проваджень. Місцеві кримські суди в законодавстві навіть не згадуються. Тому прокуратура позбавлена можливості направляти кримінальні провадження до суду.
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити закон у другому читанні, проте одночасно з рішенням Комітету направити в Раду застереження про те, що винесення законопроекту в сесійну залу для голосування можливо лише після отримання відповідного офіційного листа від ДСА.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Кабмін схвалив два законопроекти про суд присяжних.
