Недостатня кількість присяжних є однією з причин тривалого розгляду кримінальних справ київськими судами. Сьогодні кожен із десяти столичних судів потребує в середньому від 25 до 30 присяжних.
Загалом столичні суди потребують близько 370 присяжних, проте Київрада затвердила лише 202 (згідно з поданими списками кандидатів).
Більше того, у березні 2020 року спливають повноваження присяжних, призначених ще три роки тому.
Комісія Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції ще наприкінці 2019 року оголошувала пошук кандидатів віком від 30 до 65 років.
Щоб стати присяжним, не обов’язково мати вищу освіту (не кажучи вже про юридичну). Кандидатам достатньо вільно володіти державною мовою та надати ксерокопію паспорта, документи про відсутність судимостей і психічних захворювань.
«Потрібно вдосконалювати процедуру призначення присяжних. Як показує практика, сьогодні досить складно підібрати кандидатів навіть для судів столичного мегаполісу, де кількість населення перевищує чотири мільйони людей. Можливо, кияни хотіли б отримувати значно більшу матеріальну винагороду, аніж та, яка є сьогодні. Але винагорода — це не головне. Це справа не матеріального інтересу — не додатковий підробіток, а почесний обов'язок і право представляти громадськість у правосудді. Бути присяжним означає мати активну громадську позицію та свідомість», — пояснила Наталія Чумак, заступниця начальника територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві.
Раніше представники ДСА визначали, що існує необхідність належного розгляду резонансних кримінальних справ та дотримання процесуальних вимог чинного законодавства. Проте є велика проблема з набором присяжних.
Раніше ми розповідали, чому реформа суда присяжних може затягнутися.
Також ми писали, що у столичних районних судах виникли проблеми із присяжними.
