У Верховну Раду поступив законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" (щодо сплати судового збору при захисті прав малолітніх та неповнолітніх осіб)» (реєстраційний номер 3013 від 05.02.20200).
Автором законопроекту є народний депутат України IХ скликання Ірина Аллахвердієва.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині:
- викладення пункту 14 частини другої статті 3 зазначеного Закону в такій редакції: «позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом, а також іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, поданої про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб або в їх інтересах»;
- виключення із пункту «ґ» частини першої статті 8 вказаного Закону положення щодо звернення до суду особи, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, як одну з умов, яку суд повинен врахувати при вирішенні питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Необхідність таких змін народний депутат пояснює тим, що чинне законодавство, яке регулює справляння судового збору, містить суперечності.
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (в чинній редакції від 07.12.2017) судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Положеннями пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Водночас у статті 8 вказаного Закону (відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIIІ зазначено, що суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, «за умови, що особа діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб» (пункт «ґ» частини першої статті 8).
Крім цього, приписи процесуального законодавства не пов’язують можливість відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати з наявністю інших умов, окрім урахування майнового стану сторони (частини перша та третя статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, частина перша статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України), однак встановлюють, що такі процесуальні дії суд може здійснити в порядку, передбаченому законом.
Відсутність документів на підтвердження майнового стану, про який стверджують заявники, як правило, є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Відтак, у межах Закону України «Про судовий збір» закріплюється абсолютне право щодо звільнення від сплати судового збору та відносне — пов’язане з наявністю відповідної умови, розсудом суду та активністю сторін.
Зазначене не лише свідчить про неоднозначне врегулювання питання сплати судового збору стосовно осіб, які звертаються до суду за захистом прав та інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, а і призводить до різного тлумачення та застосування одних і тих самих положень Закону України «Про судовий збір».
Судова практика з цього питання позбавлена єдності та послідовності.
Наприклад, вважається, що Закон України «Про судовий збір» не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їхніх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц).
Така ж позиція висловлена в ухвалі Апеляційного суду Черкаської області від 12.11.2018 у справі №712/5579/15-ц.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2018 у справі №178/1497/18 позовну заяву служби у справах дітей виконавчого комітету Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, подану в інтересах малолітніх осіб, судом залишено без руху через несплату судового збору. Суд зауважив, що позивачем подано саме позовну заяву, а не заяву, про яку йдеться у пункті 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», і тому за подання позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом.
Володарський районний суд Київської області ухвалою від 28.11.2018 у справі №364/1440/18 за позовом фізичної особи до Тарганської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, поданим в інтересах неповнолітньої особи, залишив без руху позовну заяву у зв’язку із несплатою судового збору, зазначивши, що позивачем подано позовну заяву, а не заяву, за подання якої судовий збір не справляється.
Водночас в ухвалі від 12.12.2018 у справі №562/4143/18 за позовом органу опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав суд, залишаючи позов без руху та надаючи строк для усунення його недоліків, зокрема для сплати судового збору, зазначив інші підстави свого висновку щодо необхідності сплати позивачем збору.
Суд вказав на те, що «позов про позбавлення батьківських прав відповідача не вирішує питання прав та обов’язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов’язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначені у статті 166 Сімейного кодексу України».
В ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2018 у справі №0940/2440/18 за адміністративним позовом до Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України про визнання дій незаконними та зобов’язання до їх вчинення, Івано-Франківський окружний адміністративний суд, залишаючи позов без руху, щодо посилання позивача на пункт 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» зазначив, що передбачені цим пунктом випадки звернення щодо захисту прав та інтересів інших осіб «слід розуміти як звернення в інтересах громадян, віднесених до першої та другої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інвалідів Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняних до них у встановленому порядку особи; інвалідів І та II груп тощо». Також суд вказав, що «звернення батьків в інтересах неповнолітньої дитини до суду не є визначеним законодавством випадком для звільнення від сплати судового збору, оскільки неповнолітні особи не звільнені від сплати судового збору відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Протилежна позиція теж існує
У справі №655/737/18 з аналогічними обставинами Горностаївський районний суд Херсонської області звільнив органи опіки та піклування від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 31.10.2018 у справі №555/1836/18 за позовною заявою фізичної особи до матері дитини, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, — орган опіки і піклування в особі виконавчого комітету Кам’янської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
У справі №460/3092/18 за позовом одного із батьків в інтересах неповнолітньої доньки до Радивилівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов’язання вчинити певні дії суд на підставі пункту сьомого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» задовольнив клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Окружний адміністративний суд міста Києва наклав штраф на міністра юстиції.
