Позивач звернувся до суду з позовом до Управління ДАБІ, у якому просив суд визнати дію головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ щодо накладення адміністративного стягнення протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримав постанову відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, з якої вбачалось, що постановою, винесеною відповідачем, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 188-42 КпАП України — невиконання припису Управління ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва на об’єкті будівництва «Будівництво житлового будинку та господарських будівель». Стверджує, що посадові особи відповідача не попереджували його завчасно про проведення такої позапланової перевірки, позивач не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про те, що він не допустив до перевірки на об’єкті будівництва. Вказаний припис, як зазначає позивач, він не отримував, а тому і не міг його виконати. Про існування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, за твердженням позивача, він також не знав, оскільки її не отримував.
Постановою районного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не був належним чином повідомлений про час та дату перевірки та не був інформований щодо вимог припису, що унеможливлює його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 188-42 КУпАП, факт навмисного неотримання кореспонденції відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з положеннями пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 533, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 533, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Пунктом 21 Порядку № 533, передбачено, що у разі, якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта. У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить в акті відповідний запис. У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП). Обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 188-42 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав — на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов’язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Верховний Суд дійшов висновку, що обов’язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи.
Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов’язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи. З’ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
У даній справі відсутні докази, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.
Колегія суддів також урахувала, що посадовими особами Управління ДАБІ не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з позивачем, не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП. Колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
З текстом справи № 482/9/17 можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про підстави для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
