Віднесення банків до категорії проблемних або неплатоспроможних, а також відкликання банківської ліцензії та ліквідація банків з підстав, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», є заходами адміністративного впливу Національного банку України (далі — НБУ) і водночас засобами реалізації функцій НБУ щодо банківського нагляду.
До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу № 826/27107/15 за позовом фізичної особи до НБУ. У цій справі позивач просив визнати протиправною бездіяльність НБУ, яка виразилась, на думку позивача, у невжитті відповідачем негайних та рішучих дій, неприйнятті своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до комерційного банку, що призвело до негативних фінансово-економічних наслідків та унеможливило повернення депозитних вкладів, власником яких є позивач.
КАС ВС погодився із судами першої та апеляційної інстанцій, які залишили позов без задоволення. Верховний Суд зазначив, що протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значущих й обов’язкових дій на користь зацікавлених осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд касаційної інстанції, зокрема, виходив з того, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій (за умови наділення законодавством відповідного суб’єкта дискреційними повноваженнями). Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, але фактично не були виконані чи були виконані у строки, що самостійно визначені таким суб’єктом у межах наявних повноважень. Значення мають юридичний зміст, значущість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також наявність негативних наслідків такої бездіяльності для прав та інтересів особи.
Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що враховуючи погіршення показників фінансового стану банку та з огляду на необхідність особливого режиму контролю за діяльністю банку, Правлінням НБУ прийнято рішення про віднесення комерційного банку до категорії проблемних та запровадження у ньому особливого режиму контролю. Зважаючи на зменшення регулятивного капіталу банку до рівня, який нижче однієї третини від мінімально встановленого рівня, відсутність розробленого плану фінансового оздоровлення, погіршення показників діяльності, допущені порушення банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, Правлінням НБУ прийнято також постанову, якою комерційний банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Встановлені судами обставини справи підтвердили, що НБУ вживало належні заходи впливу до комерційного банку, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності зі сторони відповідача.
На цій підставі колегія Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що Національний банк України наділений повноваженнями здійснювати нагляд за банками, а в разі виявлення порушення ними вимог чинного законодавства — застосовувати до них заходи впливу, різновидами яких є віднесення банку до категорії проблемних, визнання банку неплатоспроможним та його ліквідація. Застосування зазначених заходів впливу є правомірним лише у разі наявності для цього відповідних правових підстав, дотримання НБУ законодавчо визначеної процедури їх застосування, строків притягнення банку до відповідальності та реалізації головної мети банківського нагляду — забезпечення стабільності банківської системи і захист інтересів вкладників і кредиторів відповідного банку.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що КАС ВС сформулював правову позицію щодо оподаткування будівель промисловості.
Крім того, Верховний Суд роз’яснив, які дії емітентів цінних паперів мають ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.
