Як раніше писала «Судово-юридична газета», Конституційний Суд України 11 березня 2020 року ухвалив Рішення № 4-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції окремих положень судової реформи Президента Володимира Зеленського. Нагадаємо, йдеться про Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року №193–IX.
Так, за результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) наступні норми:
1) Неконституційною є норма про те, що до складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше ста. Тобто, неконституційним визнано передбачене законом Зеленського скорочення складу ВС з 200 до 100 суддів (ч. 1 ст. 37 Закону «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону Президента);
2) Неконституційною є норма про те, що до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входять 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки (ч. 1 статті 94 Закону «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону Президента);
3) Неконституційним є зменшення розміру суддівської винагороди суддів ВС з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
4) Неконституційними визнано всі норми стосовно існування Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя. Зокрема, неконституційними визнано положення закону про те, що протягом 6 років з дня набрання чинності цим Законом Комісія з питань доброчесності та етики уповноважена притягувати суддю Верховного Суду до відповідальності, а також про те, що ця Комісія з протягом 30 днів з дня її утворення перевіряє членів Вищої ради правосуддя.
5) Відповідно, неконституційними визнано пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10
розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Президента, а саме пункти, які стосуються «переоцінювання» суддів Верховного Суду, а також формування Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя.
6) Також неконституційними визнані норми стосовно прискорення дисциплінарного провадження щодо суддів.
Зокрема, норми про те, що матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ надаються невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту.
А також про те, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).
Також неконституційною визнано ч. 3 статті 47 Закону про ВРП про те, що у разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їх участі за виключенням випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.
Конституційний Суд України закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) частин другої, четвертої статті 24 Закону «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
Також Конституційний Суд України встановив у Рішенні порядок його виконання та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення.
З прес-релізом можна ознайомитись за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
