В Україні зберігається скандальна практика розгляду законопроектів непрофільними Комітетами.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» був ухвалений Верховною Радою 17 березня 2020 року.
У якості законопроекту він був зареєстрований в парламенті за № 3219 від 16 березня 2020 року. Головним Комітетом для нього було визначено Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законом встановлені адміністративні штрафи за порушення правил щодо карантину людей та викладена у новій редакції стаття 325 Кримінального кодексу України (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням).
Також внесли зміни в частину другу статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», розширивши перелік форс-мажорних обставин, додавши до них карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Одночасно внесли зміни в Розділ ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», доповнивши його новим пунктом:
«21. Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб’єкти декларування подають до 1 червня.
Суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 Закону у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період».
Проте слід зауважити, що Комітет, визначений Головним, погодив внесення змін до законів, для яких він не є профільним. Аналіз та погодження норм, закладених до законопроекту, входять до компетенції Комітету з питань правоохоронної діяльності, Комітету з питань антикорупційної політики, Комітету з питань економічного розвитку та інших комітетів.
Відповідно, законопроект одразу викликав критику ГНЕУ, яке одразу звернуло увагу на юридичні ляпи у його тексті. Наприклад, на юридично некоректне поняття «карантин людей». ГНЕУ зазначило, що чинне законодавство України (перш за все, у сфері захисту населення від інфекційних хвороб) не оперує вказаним терміном.
ГНЕУ також застерігало від нечіткого викладення ознак адміністративного правопорушення.
Одночасно ГНЕУ звернуло увагу на те, що положення проекту, відповідно до яких пропонується внести зміни до Податкового, Митного кодексів України, Законів України «Про публічні закупівлі», «Про Державний бюджет України на 2020 рік», не узгоджуються із положеннями, відповідно, ст. 2 Податкового кодексу України, п. 9 розділу ХХІ Митного кодексу України, ч. 2 ст. 2 чинного Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст. 52 Бюджетного кодексу України, за змістом яких зміни до таких законодавчих актів можуть вноситися виключно законами про внесення змін до таких законодавчих актів, а тому мають бути викладені у вигляді окремих законопроектів.
Практика вносити зміни до законодавства, не залучаючи до цієї роботи профільний комітет, існувала ще у Верховній Раді попередніх скликань. Це стосувалося купи законопроектів у всіх галузях діяльності.
Тобто питання вирішується спеціалістами іншого профілю, які приділяють змінам в ті ж самі КК і КПК недостатньо уваги, оскільки ці завдання для них не є головними.
Негативним прикладом такої законотворчості вже стали сумнозвісні «правки Лозового», які вдалося скасувати лише частково.
З часом стало зрозуміло, що за таким само принципом діють і комітети Верховної Ради IX скликання. Яскравим прикладом є Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Ним внесені істотні зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, зокрема у частині спеціальної конфіскації, кримінальної відповідальності юридичних осіб, відповідальності за легалізацію (відмивання) майна та тероризм, а також запобіжні заходи у кримінальному процесі. Коли Закон мав ще статус законопроекту, його віддали на розгляд до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Саме для запобігання такій практиці в Раду був внесений законопроект №2256 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін».
Проектом закону передбачається внести зміни до статті 3 Кримінального кодексу України, статті 1 Кримінального процесуального кодексів України та до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (доповнивши їх новими частинами), спрямовані на впорядкування процедури внесення змін до цих законодавчих актів.
Пропонується зазначити, що зміни до цих законодавчих актів можуть вноситися виключно законами:
- про внесення змін до законодавства України про кримінальну відповідальність;
- про внесення змін до кримінального процесуального законодавства України;
- про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Але його ще не розглянула Рада навіть у першому читанні. Тому зміни до Кримінального кодексу продовжують погоджувати інші комітети.
Також розповідалось, що парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу щодо подання податкових декларацій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.
