Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно із договором або Законом, у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі N 489/2170/17.
Обставини справи
З обставин справи стає відомо, що громадянин України, керуючи автомобілем, здійснив наїзд на особу, котра у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, які, згідно із висновком судово-медичної експертизи, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
У касаційній скарзі особа посилалася на неправильне вирішення місцевим судом цивільного позову потерпілого, на користь якого було стягнуто 154 175 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди із засудженого, а з ПрАТ (страховика) – 98 000 грн, тоді як страхова сума виплати у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за заподіяну життю і здоров'ю шкоду становить 200 000 грн, що обумовлює стягнення з нього як винуватця ДТП меншої суми відшкодування.
Висновок Верховного Суду
Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, на момент вчинення злочину відповідальність особи було застраховано на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ним як власником транспортного засобу та ПрАТ «Є». Згідно з полісом про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку, страхова компанія зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого та його майну, на суми завданих збитків, але не більше встановленого у договорі ліміту страхової суми: 200 000 грн – за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю; 100 000 грн – за шкоду, заподіяну майну.
Судді ВС підкреслюють, що згідно із ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Окремо судді наголошують, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоча і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо, згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика не виник обов'язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи потрібно залучати Державне казначейство до участі у справах про відшкодування шкоди, завданої держорганами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
