Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства, законопроекти:
- № 2709-1 від 16.01.2020 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних»;
- № 2710-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя.
Автором законопроектів є народний депутат України Сергій Власенко. Законопроекти були альтернативними до урядових № 2709 та № 2710 від 02.01.2020, але останні були відкликані у зв’язку із відставкою Кабінету Міністрів України. Повторно Уряд власні законопроекти в Раду поки що не вніс, і на розгляд депутатів залишилися лише два альтернативні проекти.
Законопроектом № 2709-1 пропонується чітко визначити, що присяжним є громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом, та включений до списку виборців, відповідає вимогам, що визначаються до присяжних законом, та якого залучають до здійснення правосуддя.
Присяжними не можуть бути особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
Перелік осіб, що можуть бути присяжними, відповідає переліку осіб, включених до реєстру виборців, за виключенням осіб, що не відповідають вимогам, які встановлені до присяжних цим та процесуальним законом.
Формування переліку осіб, які можуть бути присяжними, покладається на територіальні органи Державної судової адміністрації України на основі поданих списків виборців територіальним органом ведення реєстру виборців щорічно, у період з 1 вересня до 1 грудня.
У випадках резонансних справ, з метою забезпечення безпеки та недопущення незаконного впливу на присяжних на час судового розгляду, пропонується, аби суддя (за власною ініціативою чи на клопотання присяжного) міг прийняти рішення про необхідність залишатися присяжному без засобів зв’язку, проживати в спеціально відведеному місці.
Законопроектом № 2710-1 пропонується надати визначення понять «суд присяжних», «вердикт» з метою усунення правової невизначеності. Запропоновано єдиний підхід визначення права обвинуваченого (підсудного) на розгляд кримінального провадження за участі присяжних. Законопроектом визначено підстави оскарження вердикту присяжних, правові гарантії сторін кримінального провадження, вимоги до присяжних.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого (одного із обвинувачених) – у складі дванадцяти присяжних та головуючого судді.
Головуючий суддя здійснює ведення судового процесу. У випадку визнання судом присяжних підсудного винним у вчиненні злочину (на підставі вердикту суду присяжних про винуватість особи), суддя виносить вирок із визначенням міри покарання.
У випадку визнання судом присяжних підсудного невинним у вчиненні злочину (на підставі вердикту суду присяжних про невинуватість особи), суддя виносить виправдувальний вирок.
Судовий розгляд за участю присяжних складається з етапів: відбір кандидатів в суд присяжних, вступні промови сторін кримінального провадження, обвинувальна частина, захисна частина, останнє слово обвинуваченого, заключні судові промови, напутнє слово судді присяжним, винесення вердикту судом присяжних, винесення суддею вироку з визначенням міри покарання.
Суддя має право на винесення прямого мотивованого одноосібного вироку на будь-якій стадії судового розгляду, якщо в ході розгляду кримінального провадження є беззаперечною та очевидною недоведеність вини підсудного.
Одноосібний прямий вирок судді має містити обґрунтовані мотиви, що свідчать про недоведеність вини підсудного.
Депутати звернули увагу на звуження повноважень місцевого самоврядування та на розширення повноважень Державної судової адміністрації.
Проте автор законопроекту переконує, що це не зовсім так. Він просуває ідею, що присяжними є всі виборці, що проживають на території, на яку розповсюджується юрисдикція відповідного суду. Комп’ютер сам обирає з кола виборців у випадковому порядку потенційних присяжних, які й будуть запрошені для проведення співбесіди.
Оскільки список виборців постійно змінюється, то і список присяжних необхідно кожен рік оновлювати. Це не впливає на склад суду присяжних в конкретній справі.
Раніше ми розповідали, що винагорода присяжним виплачується несвоєчасно, а також про те, як в Україні будуть створювати оновлений суд присяжних.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
