За словами адвокатів, в той момент, коли Ви зрозуміли, що родич чи знайомий зник, офіційні державні структури допомогти ще не можуть. Тож фактично весь тягар розшуку покладається на Вас самих. І в цій ситуації треба діяти чітко, швидко і дуже продумано.
Відразу складіть план першочергових дій, який потрібно втілювати у життя.
«По-перше, проаналізувати стан та поведінку людини до зникнення: можливо, особа давала знати, що у неї негаразди, що хтось її переслідує, виникла потреба десь виїхати чи в неї якийсь хворобливий стан. Адже обравши правильний напрямок пошуку, можна зекономити дуже багато часу і вийти на правильний результат. Якщо пошуки здійснювати хаотично, це тільки все ускладнить», — пояснив головний спеціаліст Лівобережного центру з надання БПД, адвокат Павло Попович.
Після першочергової оцінки ситуації переходьте до рішучих дій. Якщо, наприклад, людина скаржилася на біль у серці, варто обдзвонити лікарні. Не буде зайвим зателефонувати друзям чи близьким родичам зниклого. При цьому слід використовувати усі доступні можливості: мобільні та стаціонарні телефони, месенджери і соціальні мережі.
Павло Попович наголосив: у своєму профілі в соціальних мережах Ви можете опублікувати саме повідомлення про зникнення та його обставини, фотографії того, хто зник, і звернутися до всіх, хто може надати будь-яку інформацію, з проханням повідомити Вас усіма можливими способами. Якщо справа стосується дитини, то зверніться у школу: зателефонуйте класному керівникові та однокласникам.
Якщо всі перелічені дії не допомогли — звертайтеся до правоохоронних органів, захопивши з собою фотографії та надавши інформацію про соціальні контакти особи в інтернеті.
«Звернутися можуть як найближчі родичі (батьки, діти, дружина, племінники, тітки, дядьки, бабусі), так і друзі чи сусіди (більш складний випадок). Але будь-яка людина може заявити про зникнення іншої людини», — додав адвокат.
Однак, за словами Павла Поповича, в народі ще побутує стереотип, що поліція приймає заяву лише через три доби після зникнення. Це неправда, хоча правоохоронці дійсно можуть не поспішати у цій справі, вважаючи, що людина десь «загуляла» і забула попередити родичів.
«Після повідомлення поліції, якщо Ви знаєте маршрут, по якому людина найбільш імовірно рухається, потрібно зібрати знайомих, друзів (це можна зробити з самого початку після обзвону лікарень) і створити штаб пошуку. Пройти по тих маршрутах, де людина найімовірніше може рухатися в даний час. Інколи це також дозволяє швидко знайти тих, хто її бачив. Скажімо, знайомі продавчині в магазинах чи на базарах. Можливо, Ви знаєте, що Ваш зниклий родич чи знайомий десь п’є каву ранком або повертаючись з роботи. Десь хтось щось бачив. Чим швидше будете це робити, тим більша ймовірність, що Ви людину знайдете», — зазначив Павло Попович.
Якщо такий самостійний пошук в перші години після зникнення теж не дав ніяких результатів, варто звернутися до поліції з метою організації більш широких пошукових робіт. Це особливо актуально для сільської місцевості, де є ліси, річки, болота та інші території, які необхідно перевірити силами правоохоронних органів, служби з надзвичайних ситуацій та інших держструктур.
Адвокат додає: часто буває так, що вже минув досить тривалий час, а людина не знайдена. Тоді вже треба вирішувати питання з віддаленими наслідками зникнення особи, в т.ч. юридичними. Для дуже багатьох речей необхідно звернутися до суду і визнати людину безвісти відсутньою.
Це можна зробити приблизно через рік після подання родичами заяви про зникнення. Така інформація стане в пригоді, наприклад, під час отримання субсидії чи захисту прав дитини безвісти зниклого батька. Якщо людина буде знайдена, то в судовому порядку потрібно буде скасувати рішення про визнання особи безвісти відсутньою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
