Як відомо, народні депутати вирішилися взятися за біль та жаль громадян. Так, 5 червня у Верховній Раді зареєстровано законопроект з промовистою назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відшкодування шкоди за біль та жаль» № 3605.
Серед авторів проекту — народні депутати від фракції «Слуга народу»: голова Комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев, голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова та інші.
10 червня на сайті Ради з’явився текст цього законопроекту. Зазначимо, що у тексті порівняльної таблиці та пояснювальній записці містяться граматичні помилки, зокрема, у назві законодавчих актів – Цивільний процесуальний кодекс чомусь названо «Цивільно Процесуальним» .
Як зазначають автори, «законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Цивільно процесуального кодексу України, Господарського кодексу України та Кодексу законів про працю України, якими передбачається внесення змін у правове регулювання відносин, пов’язаних з відшкодування моральної шкоди відповідно до діючих законодавчих актів країн ЄС».
Замість моральної шкоди – біль та жаль
В ЦК, зокрема в статті 11 Цивільного кодексу, моральна шкода змінюється поняттям «шкоди за біль та жаль». Відповідно далі по тексту ЦК поняття моральної шкоди також змінюється (також така заміна відбувається в Господарському кодексі).
Передбачено цікаве доповнення до статті 23 ЦК стосовно того, у чому полягає шкода за біль та жаль:
…..
5) у шкоді, спричиненій почуттям у зв'язку з порушенням таємниці листування та записів конфіденційного характеру, втручанням у приватне життя особи внаслідок несанкціонованої фотозйомки, розголошенням відомостей про приватне життя, розголошенням недостовірної інформації про особу.
6) у порушені ділової етики та норм трудового законодавства.
Тобто депутати пропонують доповнити статтю вузькими випадками, які пов’язані з певними витоками інформації про особу, яка цього не бажала.
Також цікавими є зміни до статті 237-1 КЗпП «Відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди за біль та жаль»:
«Відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди за біль та жаль працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних та/або душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та/або депресії і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя».
Отже, якщо у працівника потім виникла депресія, він зможе претендувати на відшкодування.
До статті 150 ЦПК вносяться такі зміни.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином, про відшкодування шкоди за біль та жаль.
До статті 430 ЦПК – про те, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи або відшкодування шкоди за біль та жаль, - у межах суми стягнення за один місяць.
Також вносяться зміни до статті 445 ЦПК (Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ): «У разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи або відшкодування шкоди за біль та жаль, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах».
В пояснювальній записці автори зазначають таке.
«Входження України в європейський і світовий простір викликає потребу у відповідних перетвореннях в усіх сферах суспільного життя, адаптації діяльності державних інституцій до найкращих світових зразків. Орієнтація на право Європейського Союзу стає істотним чинником розвитку законодавства інших країн, у тому числі й України. З огляду на це, демократичні зміни потребують гармонійного розвитку економічної, політичної та правової систем.
Українська нація має давню адміністративну традицію, основні риси якої часто перегукуються із західноєвропейською, починаючи з часів Київської Русі та Галицько-Волинського Князівства, через державне існування руського народу у формі Великого князівства Литовського, його визвольну війну 1648 – 1654 рр., козацьку державу другої половини XVII – першої половини XVIII ст., спроби відновлення національної державності початку ХХ століття у формі Української Народної Республіки і завершуючи сучасною Україною, проголошеною і визнаною незалежною державою в 1991 р.
Питання реформування національного законодавства постало перед Україною з моменту проголошення її незалежності у 1991 р. Зрештою, у 1996 р. було прийнято Конституцію України, в якій було закріплено положення про те, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (ст. 18 Конституції України). Навіть виходячи зі змісту зазначеної статті, стає зрозумілим, що нашій державі, як новоствореній, для того щоб виступати рівноправним членом у міжнародних відносинах, зокрема у відносинах з країнами Європейського Союзу, необхідно тримати курс на європейську інтеграцію. Найважливішим чинником такої інтеграції є адаптація вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу.
На шляху реформування правовідносин у сфері відшкодування моральної шкоди Україна користується «совецьким» визначенням, що у свою чергу потребує реформування.
Автором законопроекту пропонується змінити підхід до визначення моральної шкоди з урахуванням законодавства країн Європейського Союзу, де шкода, завдана особі, визначається не як завдання моральної шкоди, а шкоди за біль та жаль», - зазначають автори.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
