Как известно, 11 июня Международный валютный фонд (МВФ) опубликовал текст подписанного с Украиной Меморандума.
Касательно судебной власти в нем предусмотрены изменения в Закон о Высшем совете правосудия (ВСП) с целью усиления кадрового состава Высшего совета правосудия: это должны быть люди «с безупречной репутацией и добропорядочностью».
Так, путем поправок в Закон о ВСП «и в соответствии с решением Конституционного Суда, принятым в марте 2020 года» будет создана Комиссия для предварительной проверки потенциальных кандидатов в ВСП и оценке их добропорядочности.
Эта комиссия также проведет единовременную проверку действующих членов ВСП.
В случае отрицательной оценки Комиссией действующего члена Высшего совета правосудия Комиссия направит рекомендацию об увольнении такого члена ВСП соответствующему органу, ответственному за назначение, отмечается в Меморандуме.
«Принаймні половина членів комісії будуть шанованими експертами з визнаними етичними стандартами та судовим досвідом, у тому числі з відповідним досвідом інших країн. Комісія надасть зазначеним експертам вирішальну роль та вирішальний голос. Крім того, поправками будуть визначені процедури та критерії процесу попереднього відбору кандидатів у ВРП, включаючи оголошення комісією про подання заявок. Далі комісія номінуватиме щонайменше двох кандидатів на кожну вакансію, які будуть направлені до відповідних органів призначення, визначених Конституцією, для остаточного відбору та затвердження. У разі негативної оцінки комісією діючого члена ВРП, комісія направить рекомендацію щодо звільнення відповідному органу з призначення», — отмечается в документе.
Вместе с тем возникает вопрос, насколько такая комиссия соответствует принятому 11.03.2020 года Конституционным Судом решению относительно неконституционности создания Комиссии по вопросам этики и добропорядочности, которая должна была проверить членов ВСП (решение по закону Зеленского о судебной реформе).
Министр юстиции Денис Малюська прокомментировал «Судебно-юридической газете» данный вопрос.
«Что касается комиссии по проверке членов Высшего совета правосудия, на наш взгляд, тот механизм, который описан в программе сотрудничества с МВФ – конституционный. В чем была неконституционность такого рода комиссии ранее и почему она была признана неконституционной Конституционным Судом Украины?
Проблема была в том, что закон предусматривал, что ВККС (очевидно, тут имелось ввиду ВСП – прим. ред.) работает совместно с Комиссией. Они проводят совместные заседания, совместно принимают решения. И это, по сути, произошло делегирование полномочий или их распределение с органом, который не предусмотрен Конституцией. Ничего того, что вызвало бы раздражение или констатацию неконституционности КСУ тогда, мы сейчас не планируем предусматривать.
Не будет никаких совместных заседаний, это не будет частью органа государственной власти. Не будет наделения комиссии теми полномочиями, которые Конституцией предусмотрены за органами судейского самоуправления или органами судебной власти.
Все те нарушения, которые констатированы КСУ, не будут существовать в новом законопроекте. Поэтому мы спокойны по этому поводу и мы действительно считаем это оптимальным механизмом для возобновления доверия к ключевому органы судебной системы – Высшему совету правосудия.
Других механизмов мы не видим. Тут общая позиция. Это не то, что в Вашингтоне кто-то посидел, посмотрел в потолок и подумал – «а давайте мы сейчас Высший совет правосудия пропустим через сито оценивания на предмет добропорядочности». Абсолютно нет.
Это не навязанный инструмент. Это рецепт, который был продуман украинскими экспертами, оцененный на предмет его конституционности и предложенный к Программе. Как, собственно, и 95 процентов всей программы сотрудничества с МВФ.
Происхождение, идеи и обоснование 95% всей программы — это не США, а украинские чиновники и эксперты, которые предложили соответствующие идеи», — подчеркнул Денис Малюська.
Ниже приведем выдержку из решения Конституционного Суда по представлению Верховного Суда относительно, в том числе, неконституционности создания Комиссии по вопросам добропорядочности и этики:
«Законом №193 доповнено Закон №1798 статтею 28-1, за частиною першою якої Комісія з питань доброчесності та етики (далі – Комісія) є колегіальним органом, який діє при Вищій раді правосуддя та утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У частині восьмій зазначеної статті Закону № 1798 зі змінами встановлено основні завдання Комісії.
Комісія також уповноважена: протягом шести років з дня набрання чинності Законом № 193 притягувати суддю Верховного Суду до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна; при цьому Комісія керується правилами статей 48, 49 Закону № 1798 зі змінами і користується повноваженнями Дисциплінарної палати; вносити до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади; протягом 30 днів з дня її утворення перевіряти членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності Законом № 193, на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя, за результатом чого може ухвалити рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя (пункти 9, 10 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 193).
Крім того, Вища рада правосуддя ухвалює за поданням Комісії рішення про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя з підстав, зазначених у пунктах 3–6 частини першої статті 28-1 Закону № 1798 зі змінами, на спільному засіданні Вищої ради правосуддя і Комісії протягом п’яти днів після надходження подання; рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо подання не буде відхилено на спільному засіданні Вищої ради правосуддя та Комісії більшістю голосів учасників засідання за умови, що за це проголосувало принаймні два міжнародні експерти – члени Комісії (частина третя статті 24 Закону № 1798 зі змінами).
Системний аналіз частини третьої статті 24, статті 28-1 Закону № 1798 зі змінами, пунктів 9, 10 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 193 дає підстави для висновку, що Комісія наділена повноваженнями щодо контролю за діяльністю членів Вищої ради правосуддя та суддів Верховного Суду, проте ці повноваження не мають конституційної основи. Зазначені положення Закону № 1798 зі змінами та Закону № 193 не узгоджуються зі статтями 126, 131 Конституції України, оскільки виключними повноваженнями притягувати суддів Верховного Суду до відповідальності наділено Вищу раду правосуддя, і ці конституційні повноваження не можуть бути делеговані іншим органам або установам.
Конституційний Суд України також зазначає, що орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу».
Таким чином, частина третя статті 24, стаття 28-1 Закону № 1798 зі змінами, пункти 9, 10 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 193 суперечать частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 131 Конституції України».
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.
