Державне бюро розслідувань — відносно новий для України правоохоронний орган, який розпочав свою роботу 27 листопада 2018 року. Він був створений для боротьби зі злочинами високопосадовців і своїм девізом обрав «притягнення винних до відповідальності, незважаючи на їхні посади, зв’язки та ресурси».
Про резонансні справи, результати роботи, навантаження та проблеми, з якими доводиться стикатися на шляху виконання завдань, «Судово-юридичній газеті» в ексклюзивному інтерв’ю до професійного свята – Дня слідчого України – розповів директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Денис Керман, який раніше очолював ТУ ДБР у місті Мелітополі.
Бесіду вела Наталя Мамченко, «Судово-юридична газета»
Денисе Юрійовичу, в чому полягає різниця у роботі теруправлінь ДБР в місті Мелітополі та в місті Києві? Чи готові Ви були до навантаження, з яким довелося стикнутися?
Різниця, очевидно, була закладена з самого початку. Закон України «Про Державне бюро розслідувань» визначає територіальну юрисдикцію всіх семи територіальних управлінь, утворених у складі Державного бюро розслідувань.
Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Мелітополі, поширює свою діяльність, крім території Запорізької та Херсонської областей, ще й на окуповані території Автономної Республіки Крим та місто Севастополь, і саме це визначає специфіку проведення досудового розслідування злочинів, вчинених суддями, працівниками правоохоронних органів, високопосадовцями проти основ національної безпеки України.
У Територіальному управлінні ДБР, розташованому у місті Києві, значно більший обсяг роботи та кількість кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими.
Пов’язано це з тим, що ТУ ДБР у м. Києві поширює свою юрисдикцію на територію трьох областей: Київську, Чернігівську та Черкаську, а також столицю України – місто Київ, де зосереджені вищі органи державної влади, центральні органи виконавчої влади, в яких працює переважна більшість суб’єктів (високопосадовців), підслідних Державному бюро розслідувань.
Щодо того, чи був я готовий до такого навантаження, то в правоохоронній системі України я працюю 19 років, більшість з яких – на керівних посадах, у тому числі органів прокуратури України, тому мене не лякає суттєве навантаження та великий обсяг роботи.
Яким наразі є навантаження на співробітників ТУ ДБР у місті Києві? Які заходи допомогли б його зменшити?
Навантаження на одного слідчого ТУ ДБР у м. Києві у середньому складає 127 кримінальних проваджень, і вказана цифра постійно зростає.
Так, для прикладу, на початку діяльності ТУ ДБР у м. Києві навантаженість на одного слідчого становила станом на квітень 2019 року – 33 кримінальних провадження, станом на липень 2019 року – 73 кримінальних провадження, станом на жовтень 2019 року – 109 кримінальних проваджень, станом на грудень 2019 року – 121 кримінальне провадження.
І ми прогнозуємо, що навантаження буде зростати. Адже для ухвалення законного процесуального рішення і для забезпечення повноти, об’єктивності та неупередженості досудового розслідування, треба провести значне коло слідчих дій та ряд експертиз. А експерти, якщо це стосується Києва, дуже перевантажені, бо тут розташовані всі центральні органи влади, правоохоронні органи і навіть із регіонів звертаються до тих самих експертних установ для проведення комплексної експертизи.
Якщо та кількість слідчих, яка закладена до штатної структури ТУ ДБР у місті Мелітополі, достатня для виконання покладених завдань, то для оптимізації навантаження у ТУ ДБР у місті Києві, як мінімум, вдвічі слід збільшити штатну чисельність слідчих. До того ж, варто завершити проведення конкурсів та укомплектування власних оперативних підрозділів.
Втім, гранична штатна чисельність, передбачена законом про ДБР – 1600 людей. Це центральний апарат та 7 теруправлінь. Задля оптимізації роботи варто було б передбачити представництво територіальних управлінь у кожній з областей. Для цього необхідні законодавчі зміни та відповідне фінансування.
Якщо говорити про те, що може вже незабаром позитивно вплинути на завантаженість, то це запровадження з 1 липня 2020 року інституту кримінальних проступків. Наразі ми наказами визначаємо слідчих, які будуть здійснювати дізнання.
Чи вбачаєте Ви необхідність організаційного та законодавчого вдосконалення роботи теруправлінь ДБР? В чому саме це має полягати? Зокрема, в рамках курсу на діджиталізацію чи налагоджено оперативний автоматизований обмін даними між ДБР та іншими органами?
Перш за все, для забезпечення повноцінної роботи ТУ ДБР у м. Києві та ефективного виконання завдань необхідно повністю укомплектувати власні оперативні підрозділи.
Чинним Законом «Про Державне бюро розслідувань» визначена структура та гранична чисельність працівників Державного бюро розслідувань на рівні 1600 осіб. А тому, як я вже зазначив, для вдосконалення роботи, створення представництв територіальних управлінь в кожній з областей, розширення штату працівників необхідні відповідні законодавчі зміни.
Що стосується діджиталізації, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 6 Закону про ДБР виключно з метою здійснення своїх повноважень Державне бюро розслідувань має доступ як користувач до інформаційних систем органів державної влади, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів розроблявся відповідний проект постанови, однак, на жаль, вона так і не була прийнята.
Доступ до баз даних та інформаційних систем органів державної влади значно прискорив би пошук, отримання необхідної інформації, її обробку та використання в роботі для виконання завдань щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до компетенції Державного бюро розслідувань.
Як приклад, мова йде про доступ до АІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних, адміністратором яких є Державна податкова служба України; АСМО «Інспектор 2006», адміністратор – Державна митна служба України; «АРМОР», «Аркан», «НАІС», адміністратор – МВС України та інші.
Зокрема, щоб довести, що певний правоохоронець, маючи свій логін доступу, зайшов до бази даних, скопіював та, наприклад, продав інформацію, яка могла бути використана при скоєнні інших злочинів, самим слідчим ДБР необхідно мати безперешкодний доступ до цих баз. Наразі ж нам необхідно пройти ряд різних процедур, щоб отримати дозвіл на отримання даних, через що втрачається час.
Якщо казати про комплексне вирішення, то в масштабах держави доцільно було б створити єдину інформаційну базу, з якої в залежності від рівня доступу могли б отримувати інформацію різні правоохоронні органи.
Іноді ми трохи плутаємося у прес-релізах різних правоохоронних органів, які говорять про розкриття одних й тих же злочинів. Чим це зумовлено?
Слідчі ДБР займаються проведенням досудового розслідування. Починається воно з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Оперативне супроводження здійснюють як оперативні підрозділи центрального апарата чи наші начальники відділів, так і оперативні підрозділи інших органів – Нацполіції, СБУ, ДПС, ДКВС. Більш того, у них є підрозділи внутрішньої безпеки. Якщо до них надходить інформація, вони її передають нам разом зі своїми напрацюваннями. Ми реєструємо кримінальне провадження в ЄРДР, розпочинаємо досудове розслідування, слідчий проводить необхідні слідчі дії, дає доручення на проведення негласних слідчих дій оперативним підрозділам ДБР та інших правоохоронних органів. Якщо ми кажемо про реалізацію, до прикладу, то факт документування та отримання неправомірної вигоди може відбуватися при оперативному супроводженні залучених нами оперативних підрозділів інших правоохоронних органів. Слідчий приймає рішення про затримання особи, складає протокол затримання, оглядає місце події, за погодженням з процесуальним прокурором повідомляє про підозру у вчиненні злочину – закон чітко передбачає, що він повинен це зробити протягом 24 годин.
Іноді ми можемо задіяти кілька оперативних підрозділів різних правоохоронних органів – в залежності від того, хто є суб’єктом, на якій території це відбувається, які ризики існують. Адже якщо йдеться про можливий злочин правоохоронців, іноді на місцевому рівні відбувається так зване «зрощування», тому мають існувати певні застороги щодо супроводження місцевими правоохоронцями.
Чи існують проблеми стосовно розмежування підслідності ДБР з іншими органами?
Підслідність різних органів досудового розслідування визначена статтею 216 КПК України.
Частина 4 цієї статті визначає підслідність за Державним бюро розслідувань по суб’єкту скоєння злочину, а саме це високопосадовці, особи, посади яких віднесені до категорії «А», правоохоронці, судді, працівники НАБУ та САП (крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності НАБУ), а також військові злочини.
На практиці трапляються випадки, коли слідчі Державного бюро розслідувань при розслідуванні кримінальних проваджень, вчинених суб’єктом, підслідним Державному бюро розслідувань, за результатами судово-економічних експертиз встановлюють, що розмір завданої злочином шкоди в 500 (1 051 000 грн.) і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн.), а це вже є підслідність НАБУ.
В даному випадку кримінальне провадження буде передано за підслідністю, хоча вся основна робота та доказова база зібрана слідчими Державного бюро розслідувань.
Крім того, в разі неефективного досудового розслідування відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою можуть доручити Державному бюро розслідувань здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, підслідного іншому органу.
Скільки проваджень наразі знаходиться на стадії розслідування, скільки скеровано до суду та чи є вже обвинувальні вироки? Скільки часу в середньому потрібно на розслідування певних категорій проваджень?
Станом на 22 червня 2020 року слідчими ТУ ДБР у м. Києві здійснюється досудове розслідування у 6106 кримінальних провадженнях, з яких у провадженні слідчих перебуває 4331 кримінальне провадження, зупинені 1775 кримінальних проваджень (у зв’язку із переховуванням підозрюваного, хворобою підозрюваного та виконанням дій в межах міжнародного співробітництва).
У 2019 році слідчими ТУ ДБР у м. Києві до суду скеровано обвинувальні акти у 399 кримінальних провадженнях.
За перше півріччя 2020 року слідчими ТУ ДБР у м. Києві скеровано до суду 180 обвинувальних актів, зокрема відносно народного депутата України VIII скликання; особи, посада, якої належить до категорії «А»; заступника Міністра з надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; 50 працівників Національної поліції України; 6 прокурорів; 5 податківців; 3 працівників СБУ; 3 працівників ДСНС; 4 працівників ДКВС; 5 прикордонників; 2 працівників Судової адміністрації; 96 військовослужбовців.
У 2019 році суддями за результатами розгляду справ, переданих слідчими ТУ ДБР у м. Києві з обвинувальними актами до суду, винесено вироки у 161 кримінальному провадженні.
За перше півріччя 2020 року суддями винесено вироки у 31 кримінальному провадженні, зокрема щодо 2 працівників поліції; податківця; 2 працівників Державної прикордонної служби; 26 військовослужбовців.
Виправдувальні вироки судами не ухвалювались.
Щодо строків розслідування кримінальних проваджень слід зазначити, що вони чітко регламентуються Кримінальним процесуальним кодексом України. Звісно, строки досудового розслідування у різних кримінальних провадженнях будуть відрізнятися залежно від тяжкості злочину, багатоепізодності, необхідності збору значної доказової бази, проведення ряду експертиз тощо.
Стосовно яких осіб переважно ведеться розслідування? Які випадки переважають?
Серед кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими ТУ ДБР у м. Києві, переважну більшість становлять злочини, вчинені військовослужбовцями та працівниками правоохоронних органів (працівники НПУ, ДСНС, ДКВС, СБУ, прокурори, податківці, прикордонники, митники, лісова охорона тощо).
Крім того, слідчими ТУ ДБР у м. Києві здійснюються досудові розслідування у кримінальних провадженнях відносно високопосадовців, суддів, однак їх кількість значно менша.
З якими проблемами доводиться наразі стикатися слідчим, зокрема, при зібранні доказової бази? Чи є проблеми, які зумовлені зовнішніми факторами, що не залежать від ДБР? Чи вистачає в Україні відповідних експертів, спеціалістів?
Викриття, розслідування резонансних кримінальних правопорушень та якісний збір доказової бази, у тому числі при огляді місця події, є ключовим напрямком діяльності ТУ ДБР у м. Києві.
У ході розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії для отримання доказової бази виникає необхідність призначення та проведення ряду експертиз.
Відсутність власної експертної установи в складі ДБР ускладнює збір доказової бази слідчими ТУ ДБР у м. Києві.
Як я вже зазначав, експертні установи, що зосереджені в місті Києві, перезавантажені в силу об’єктивних причин, а тривалість та складність проведення експертиз впливають на строки досудового розслідування, які доводиться продовжувати.
Очікуємо, що найближчим часом буде завершена робота з забезпечення пересувними криміналістичними лабораторіями, як центрального апарату, так і територіальних управлінь ДБР.
Як Ви оцінюєте нинішню якість підготовки слідчих працівників в Україні? Чого не вистачає для підвищення ефективності підготовки та практичної діяльності слідчих?
Підслідні нам суб’єкти – це, як правило, особи з досвідом роботи в правоохоронних органах, які мають колосальний досвід слідчої, оперативної роботи, добре розбираються в нормах законодавства. Тому підготовка слідчих має бути, безумовно, на високому рівні.
Я можу оцінювати лише ефективність та професіоналізм слідчих, які працюють в територіальному управлінні.
Слід відмітити, що відповідно до Закону «Про Державне бюро розслідувань» слідчі, які працюють в ТУ ДБР м. Києва, призначені на посади за результатами відкритих конкурсів.
Добір слідчих відбувався за квотним принципом, а саме: за категорією А та Б (особи, які до цього обіймали посади слідчих, прокурорів та слідчих в інших правоохоронних органах) – 11 та 13 слідчих відповідно; та категорією В (інші особи, які не мали стажу роботи на посадах слідчих, але мають відповідний стаж роботи в галузі права, юридичну освіту) - 24 слідчі.
Завдяки впровадженню у територіальному управлінні інституту наставництва навіть ті слідчі, які на початковому етапі своєї діяльності не мали практичного досвіду роботи у слідстві, на сьогодні вже отримали відповідні навички та перейняли досвід практичної роботи від більш досвідчених колег, тобто на цей час вже здатні забезпечити належне розслідування кримінальних проваджень, підслідних Державному бюро розслідувань.
Крім того, працівники ТУ ДБР у м. Києві регулярно, не менше одного разу на два роки, проходять обов’язкове підвищення кваліфікації. З цією метою в ТУ ДБР м. Києва систематично здійснюються інформаційно-аналітичні заходи та проводяться відповідні навчання. Слідчі беруть участь у різного роду тренінгах та семінарах, які в тому числі проводяться і міжнародними організаціями щодо розслідування окремих категорій справ.
Позитивним для оволодіння слідчими світовими практиками та сучасними методами проведення розслідувань і збору доказової бази у кримінальних провадженнях, які вчиняються високопосадовцями, працівниками правоохоронних органів та іншими суб’єктами, буде подальше залучення слідчих ТУ ДБР у м. Києві до навчань і тренінгів, які проводяться за підтримки Ради Європи та інших міжнародних партнерів.
Як відомо, 28 травня 2020 року судді Баришівського районного суду Київської області повідомлено про підозру у постановленні завідомо неправосудної ухвали (ч. 1 ст. 375 КК). Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі ТУ ДБР у місті Києві. Як вплине рішення Конституційного Суду України стосовно статті 375 КК на дане та інші подібні провадження? Чи є інші провадження стосовно суддів на розслідуванні ТУ ДБР?
На сьогодні у провадженні слідчих ТУ ДБР у м. Києві за фактом постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови перебуває близько 150 кримінальних проваджень.
Як відомо, 11.06.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 375 КК України, але відтермінував втрату чинності цією статтею на шість місяців, щоб Верховна Рада України змогла провести нормативне регулювання, встановлене цією статтею у відповідність Конституції та рішенню Конституційного Суду України.
Дійсно, слідчі ТУ ДБР у м. Києві здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо постановлення суддею неправосудної ухвали, якою було призупинено дію ліцензії на здійснення перельотів одній із авіакомпаній. Ухвала була винесена всупереч встановленого порядку скасування ліцензії та з порушенням підсудності розгляду цивільної справи.
Слідчими ТУ ДБР у м. Києві 28 травня судді районного суду Київської області повідомлено про підозру у постановленні завідомо неправосудної ухвали (ч. 1 ст. 375 КК).
З огляду на те, що стаття 375 КК України буде скасована не одразу, а через півроку після прийняття рішення Конституційним Судом, у слідчих ТУ ДБР у м. Києві є час для скерування обвинувального акту до суду.
Крім того, відповідно до норм чинного Кримінального процесуального кодексу України, слідчий не має право закрити кримінальне провадження, в якому вже оголошено підозру.
Таким правом, згідно зі статтею 284 КПК України наділений прокурор.
Слідчі ТУ ДБР у місті Києві в січні завершили досудове розслідування за фактом незаконного придбання та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, призначеного для втручання в роботу комп’ютерних мереж стосовно співробітника Державної судової адміністрації України. В чому були особливості розслідування даного провадження? Чи є подібні випадки, за якими наразі ведеться розслідування?
Так, слідчими ТУ ДБР у м. Києві у січні 2020 року завершено досудове розслідування у двох кримінальних провадженнях відносно двох співробітників Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України. Перше – за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1 ст. 361-1 КК за фактом незаконного використання серверного обладнання, призначеного для забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, для видобутку криптовалюти, розміщення на серверному обладнанні Інтернет-магазинів.
Друге – за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 359, ч. 1 ст. 361-1 КК за фактом розміщення на службових комп’ютерах Державної судової адміністрації шкідливого програмного забезпечення, призначеного для негласного збору інформації.
Особливості розслідування полягають у необхідності забезпечення детального та всебічного документування протиправних дій осіб з залученням фахових спеціалістів в ІТ-сфері, інформаційної безпеки, необхідності проведення специфічних комп’ютерно-технічних експертиз.
Наприклад, в рамках зазначених кримінальних провадженнях слідчими ТУ ДБР у м. Києві із залученням відповідних спеціалістів були зняті усі «образи» серверного обладнання, а також комп’ютерної техніки ДП «ІСС» ДСА України.
Лише безперервне копіювання такої інформації тривало шість днів та знадобились два жорсткі диски сукупною ємністю 6 террабайт.
На цей час в провадженні слідчих ТУ ДБР у м. Києві перебуває 23 кримінальних провадження, які розпочаті за фактами вчинення, в переважній більшості правоохоронцями, злочинів, передбачених ст. ст. 359, 361 КК України.
В червні слідчі ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, спільно з прокурорами Офісу Генерального прокурора та ДСР Нацполції затримали прокурора однієї із Київських місцевих прокуратур під час заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом обману. Яким чином відбувається розслідування за цим випадком?
Дійсно, 4 червня слідчими ТУ ДБР у м. Києві було задокументовано та затримано в порядку ст. 208 КПК прокурора однієї з Київських місцевих прокуратур, який від представника банківської установи отримав 100 тисяч доларів США.
За вказані кошти прокурор обіцяв, що буде прийнято рішення про закриття кримінального провадження за фактом службової недбалості членів правління фінансової установи та в подальшому «кришувати» діяльність банку.
Прокурору оголошено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинений в особливо великих розмірах). На даний час розслідування кримінального провадження триває, проводиться ряд судових експертиз, по завершенню яких обвинувальний акт буде скеровано до суду.
На якій стадії зараз знаходиться провадження стосовно закупівлі бронежилетів для ЗСУ?
Слідчими ТУ ДБР у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо закупки Міністерством оборони України неякісних бронежилетів, які не виконують свою захисну функцію навіть по першому класу захисту, та іншого неякісного військового майна, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 426, ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 426-1 КК України (заволодіння шляхом обману чужим майном, вчинене в особливо великих розмірах та перевищення військовою службовою особою повноважень, вчинені в умовах особливого періоду).
Так, військові службові особи Міністерства оборони України знаючи, що за умови намокання (дощування) бронежилет «Корсар М3с-1-4» у маскувальному малюнку ММ-14 з комплектом підсумків (поставлені відповідно до договору №286/3/19/56 від 04.03.2019) виробництва ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» як комплекс індивідуального захисту не відповідає своїм заявленим балістичним властивостям, зобов’язані були повернути прийняті партії означених бронежилетів, однак умисно, за попередньою змовою, дали вказівку підлеглим працівникам далі приймати наступні партії бронежилетів, що завдало збитків на суму 96 921 000 гривень. Аналогічна ситуація склалась в ході приймання на склади МОУ іншого військового майна неналежної якості, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.
У вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру п’ятьом військовим службовим особам старшого та вищого командного складу Збройних сил України (в тому числі 1-му генерал-майору) та двом службовим особам ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 426, ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження проведено близько 40 обшуків, допитано близько 70 осіб, проведено близько 10 тимчасових доступів, 3 слідчі експерименти, призначено 15 судових експертиз.
Очікуємо завершення експертизи військового майна та судово-економічної експертизи, після отримання яких планується оголошення кінцевої підозри всім учасникам злочинної групи та скерування обвинувального акту до суду.
На якій стадії наразі знаходиться провадження щодо зґвалтування та побиття у Кагарлицькому районному відділенні поліції? Чи виявлено ще подібні випадки у цьому відділенні?
Наприкінці травня 2020 слідчими ТУ ДБР у м. Києві затримано оперуповноваженого та начальника одного з секторів Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області за фактом зґвалтування та побиття.
В ніч з 23 на 24 травня 2020 року оперуповноважений у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки, яку викликали до відділення поліції як свідка – вдягав протигаз, застосовував кайданки та здійснював постріли з табельної зброї над головою. Після цього зґвалтував потерпілу.
Крім цього, правоохоронці застосували фізичну силу відносно чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Погрожуючи потерпілому зґвалтуванням, правоохоронці ставили його на коліна, били по голові дубинками, надягали протигаз та стріляли із пістолета табельної зброї над головою. У результаті вказаних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження.
Наразі слідчими ДБР правоохоронцям повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ст. 127 КК України.
Судом вказаним особам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
На цей час у нас не одне провадження. Слідчими ТУ ДБР у м. Києві розпочато розслідування у 5 кримінальних проваджень за фактами побиття, катування, незаконного затримання осіб працівниками Кагарлицького відділення поліції. У цих провадженнях тривають слідчі дії та призначені відповідні експертизи.
Сподіваюсь, що найближчим часом буде надана кримінально-правова оцінка діям правоохоронців у вказаних кримінальних провадженнях.
Які заходи допомогли б більш швидко та якісно реагувати на такі випадки, як зґвалтування та побиття у Кагарлицькому відділенні поліції? Зокрема, чи допомогло б затвердження міжвідомчої інструкції, за якої інформацію про подібні випадки відразу б отримувало ДБР?
Забезпечення ефективного розслідування фактів катувань та превентивна робота з протидії катуванням в діяльності правоохоронних органів є одним з пріоритетів у роботі Державного бюро розслідувань.
У Державному бюро розслідувань розроблено проект міжвідомчої інструкції щодо комплексної протидії тортурам.
Інструкція передбачає негайне повідомлення чергової частини найближчого територіального управління ДБР або «гарячої лінії» ДБР у разі надходження до інших правоохоронних та державних органів зави за ознаками вчинення суб’єктами, підслідними ДБР, побиття, катувань чи встановлення працівниками закладів охорони здоров’я таких випадків або ознак насильницької смерті, що може бути наслідком катувань.
Це, в свою чергу, дозволить невідкладно проводити огляд місця події, допити потерпілих та свідків, сприятиме збору доказової бази, що підвищить ефективність та результативність розслідування справ цієї категорії.
Прийняття цієї Інструкції – надзвичайно важливий крок у напрямку захисту прав людини, адже новий документ має стати дієвим інструментом моніторингу та контролю за фактами, що мають ознаки катування.
На які ще провадження, що наразі розслідуються ТУ ДБР у місті Києві, можна звернути увагу, зокрема щодо правоохоронців?
Слідчі ТУ ДБР у м. Києві на початку червня 2020 року у Дніпропетровській області затримали учасників злочинної організації, створеної поліцейськими, до складу якої входили начальник, заступник начальника відділу поліції, начальник одного із секторів та 4 оперативники Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, які змушували громадян вчиняти злочини, здійснюючи на них психологічний тиск та застосовуючи насильство. За вчинення злочинів поліцейські надавали потерпілим гроші, наркотичні речовини, а потім притягували їх до кримінальної відповідальності.
Правоохоронцям повідомлено про підозру у створенні злочинної організації, перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, скоєнні крадіжок, незаконному поводженні зі зброєю, а також незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні чи збуті наркотичних засобів (ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України).
Усім підозрюваним суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Також наприкінці травня слідчі ТУ ДБР у м. Києві викрили злочинну групу, що займалась незаконним виготовленням та розповсюдженням, особливо небезпечного наркотичного засобу – амфетаміну. До складу групи входив діючий працівник СБУ.
За попередньою інформацією, з березня по травень 2020 року учасники групи займалися виготовленням та реалізацією психотропних речовин. Продаж здійснювався шляхом розміщення «закладок» на території міста Києва та області, учасники замовляли речовини через один з месенджерів та пересилали їх за допомогою однієї із служб доставки.
Загалом щомісячно учасники групи виробили понад 5 кілограмів психотропної речовини – амфетаміну.
Слідчі ДБР викрили місцезнаходження 4-х нарколабораторій, де у ході проведених обшуків вилучили понад 3 кілограми прекурсорів (речовин, з яких виготовляються наркотичні засоби) та обладнання для виготовлення наркотиків.
Наразі слідчими ТУ ДБР у м. Києві повідомлено про підозру працівнику Служби безпеки України та трьом цивільним особам у незаконному виробництві та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України).
Усім підозрюваним судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У травні слідчі ТУ ДБР у м. Києві викрили організовану злочинну групу, яка систематично привласнювала та збувала пально-мастильні матеріали, що належали військовій частині.
Слідством встановлено, що заступник командира з тилу – начальник тилу однієї з військових частин організував злочинну групу у складі окремих військовослужбовців та цивільних осіб, яка налагодила механізм списання, привласнення та реалізації паливно-мастильних матеріалів, які надходили для забезпечення зенітно-ракетної бригади Збройних сил України через мережу приватних АЗС.
Впродовж березня-травня 2020 року правоохоронці задокументували чотири факти вивезення паливних матеріалів об’ємом більше 60 тон вартістю понад 1,3 мільйона гривень із військової частини.
До того ж, у рамках кримінального провадження перевіряється інформація, що впродовж 2018-2020 років злочинна група привласнила паливно-мастильних матеріалів ЗСУ на загальну суму понад 10 000 000 грн.
В рамках досудового слідства слідчими проведено 20 санкціонованих обшуків, у ході яких у військовослужбовця (організатора злочинної групи) було виявлено таємний схрон та вилучено грошові кошти у сумі 51 300 доларів США.
Всім членам злочинної групи повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 та ч. 3 ст. 410 КК України.
Двом підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а іншим двом – домашній арешт.
Окрім того, на днях до суду скеровано обвинувальний акт відносно заступника начальника одного з відділів Управління Служби безпеки України в Запорізькій області та заступника начальника одного з управлінь Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Вони обвинувачуються в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі (ч. 3 ст. 368 КК).
Слідством встановлено, що посадовці, за попередньою змовою, вимагали та одержали 840 тис. грн за сприяння у пришвидшеному та безперешкодному перерахуванні грошових коштів згідно з підписаними актами-приймання виконаних підрядних робіт, замовником яких було держпідприємство. Задля одержання «відкатів» обвинувачені систематично створювали штучні перешкоди та затягували терміни перерахунку грошових коштів за виконані роботи.
В чому, на Вашу думку, полягає принципова різниця та необхідність створення ДБР в системі правоохоронних органів України? Чи вдається ДБР продемонструвати очікуваний суспільством результат роботи?
Прийняття Закону України «Про Державне бюро розслідувань» було викликано необхідністю розділити функції досудового розслідування та процесуального керівництва, обидві з яких належали прокуратурі, та передати функцію слідства окремому правоохоронному органу з визначеною суб’єктною підслідністю щодо високопосадовців, суддів, працівників правоохоронних органів.
Такий розподіл є однією з гарантій об’єктивного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень.
Завданнями Державного бюро розслідувань є запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
При цьому, якісне та результативне розслідування кримінальних проваджень, в першу чергу, має забезпечити поновлення порушених прав та свобод громадян, відшкодування завданої шкоди, невідворотність покарання винних осіб як елемент справедливого суспільства та носить превентивний характер в частині попередження вчинення нових злочинів суб’єктами, що підслідні Державному бюро розслідувань.
З огляду на те, що Державне бюро розслідувань є новим органом у правоохоронній системі України, до його діяльності прикута велика увага суспільства.
Від нас очікують конкретних результатів роботи. І на цей час ми маємо певні позитивні результати нашої роботи, які виражаються як в кількісних, так і в якісних показниках, про які я вже зазначав під час відповідей на попередні запитання.
Державне бюро розслідувань стрімко розвивається у всіх напрямках своєї діяльності та націлене на чітке та якісне виконання поставлених перед ним завдань з метою встановлення справедливості у суспільстві та забезпечення верховенства права.
Принагідно хочу привітати колег з професійним святом, яке 1 липня відзначають слідчі України. Переконаний, що значення цієї професії для суспільства та авторитет в очах громадян будуть лише зростати!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
