Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу підготовлений членами комітету законопроєкт про Бюро економічної безпеки № 3087-д від 02.07.2020.
Про це повідомив у власному телеграм-каналі Голова Комітету Данило Гетманцев.
Остаточного тексту законопроєкту ще немає на сайті Верховної Ради, його опублікував сам Гетманцев.
Проте із подання Комітету можна зрозуміти, що 30 червня 2020 року (протокол № 37) саме цю доопрацьовану редакцію проєкту Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Верховній Раді рекомендовано прийняти за основу.
Реакція на законопроєкт Комітету з питань правоохоронної діяльності поки ще невідома.
Бюро економічної безпеки України буде державним правоохоронним органом, який утворюється Президентом України.
Саме на цю відмінність законопроекту від альтернативних № 3087 і № 3087-1 (статус правоохоронного органу) звертає увагу народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк (фракція "Слуга народу").
Гранична чисельність працівників центрального апарату та територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України буде становити не більше 4 тисяч осіб.
Які кримінальні правопорушення буде розслідувати БЕБ:
- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів;
- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та ФОПів;
- протидія законній господарській діяльності;
- ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), ЄСВ та інших обов’язкових внесків;
- доведення банку до неплатоспроможності;
- доведення до банкрутства;
- порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
- фальсифікація фінансових документів та звітності;
- приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;
- шахрайство з фінансовими ресурсами;
- маніпулювання на фондовому ринку;
- порушення операцій з цінними паперами (від підроблення до порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, приховування інформації про діяльність емітента та незаконного використання інсайдерської інформації);
- незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
- правопорушення з комерційною та банківською таємницею;
- незаконна приватизація державного, комунального майна.
Серед повноважень Бюро ключовими є:
- оперативно-розшукова діяльність та досудове розслідування;
- діяльність із зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
- витребовування від інших правоохоронних органів оперативно-розшукових справ та кримінальних проваджень, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;
- витребовування від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформації, необхідної для виконання повноважень Бюро економічної безпеки України;
- ознайомлення в державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України;
- ініціювання у закордонних юрисдикційних органах розгляду справ про захист прав та інтересів держави з питань, що стосуються виконання обов’язків Бюро економічної безпеки України, виступ як представника держави під час розгляду таких справ, залучення з цією метою юридичних радників, зокрема іноземних;
- внесення подання прокурору про звернення до суду з метою визнання недійсним правочину, а також право бути залученим за своєю заявою до таких справ як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
- одержання у вигляді довідки від органів прокуратури України та Міністерства юстиції України у триденний строк матеріалів, отриманих (наданих) у рамках надання міжнародної правової допомоги, які стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
Директора Бюро економічної безпеки України буде призначати на посаду Президент України за поданням Конкурсної комісії. Звільняти його буде також Президент.
Служба в Бюро економічної безпеки України буде державною службою особливого характеру. На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України.
А от притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців БЕБ буде здійснюватися вже відповідно до Закону України «Про державну службу».
Доопрацьований законопроєкт доповнено статтею про військові звання. Також проєктом пропонується створити у складі бюро підрозділ зовнішнього контролю.
Що цікаво: кандидати на посаду в Бюро будуть проходити поліграф (формально, за їх згодою). Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа не будуть підставою для прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади.
Не забули законодавці і колишніх працівників податкової міліції, за якими зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб Законом України "Про Національну поліцію".
І під завісу нардепи виявили бажання доповнити Кримінальний кодекс статтею 222-2 такого змісту:
"Стаття 2222. Шахрайство з податком на додану вартість
- Розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, в тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа (шахрайство з податком на додану вартість), -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
- Дії, передбачені частиною першою цієї статі, вчинені повторно або вчинені організованою групою -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у значних розмірах, -
караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. Під значним розміром слід розуміти суму бюджетного відшкодування, яка в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром слід розуміти суму бюджетного відшкодування, яка в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром слід розуміти суму бюджетного відшкодування, яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян".
Водночас співавтор законопроєкту № 3087, перший заступник голови комітету Ярослав Железняк стверджує на своїй сторінці у соцмережах, що законопроєкт зберігає економічний підрозділ і підрозділ "К" СБУ.
Железняк також заявив, що виступає проти прямого впливу президента на призначення і звільнення директора БЕБ та можливості переведення працівників у новий орган без конкурсу.
Напередодні Міхеїл Саакашвілі, за підсумками першого засідання Національної Ради реформ, повідомив про рішення Президента України Володимира Зеленського замінити всі правоохоронні підрозділи, що займаються економічними злочинами, єдиним органом фінансових розслідувань.
"Головним ворогом економічного прогресу України є правоохоронна система - СБУ, податкова міліція, ті підрозділи, які раніше працювали в Генеральній прокуратурі. Чітке тверде рішення президента привести (їх в) один орган - це має бути один маленький орган фінансових розслідувань", - сказав Саакашвілі.
Раніше Міністр юстиції пообіцяв доопрацьований законопроєкт про суд присяжних протягом декількох тижнів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
