Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики знайшов корупційні ризики у законопроєкті № 2681 від 27.12.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)».
Автором та головним лобістом законопроєкту є народний депутат Галина Третьякова, яка підозрювалася в просуванні інтересів страхових компаній та неодноразово потрапляла в скандали внаслідок гучних висловлювань.
Питань до законопроєкту у Комітеті виявилося щонайменше чотири.
По-перше, законопроєктом пропонується обмежити кількість первинних профспілкових організацій і мінімальну кількість членів первинної профспілкової організації.
Голова Комітету Анастасія Радіна звернула увагу на те, що законопроєкт у цій частині не повною мірою відповідає статті 36 Конституції.
Відповідно до цієї норми громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Згідно ж з законопроєктом до складу первинної профспілкової організації входить не менше 10 членів профспілки. Голові Комітету незрозуміло, чому якщо 9 громадян хочуть створити профспілку, вони не мають право це зробити.
В Рішенні Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 року № 11-рп/2000 у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та ґарантії діяльності" (справа про свободу утворення профспілок) зазначено таке.
Конституційний Суд України виходить з того, що право громадян України на свободу об’єднання у громадські організації відповідно до статті 36 Конституції України, включаючи і конституційне право на утворення професійної спілки, не може бути обмежене ні законодавством, ні на практиці такими вимогами щодо реалізації названого права, які виключають можливість утворення професійної спілки як такої, якщо цих умов (вимог) об’єктивно не можна виконати, тобто фактично є частковою забороною реалізації права громадян на об’єднання у відповідну професійну спілку.
У даному випадку Конституційний Суд України вбачає неконституційне обмеження права громадян на свободу об’єднання у тому, що це право не можна здійснити, добровільно об’єднавшись в іншу профспілку такого ж статусу за ознакою того самого (одного) фаху чи професії в конкретній області, містах Києві та Севастополі, якщо вже існує відповідна професійна спілка, котра об’єднала більшість членів профспілки, які працюють за даною професією чи фахом в області, містах Києві та Севастополі.
По-друге, законопроєктом обмежується кількість первинних профспілкових організацій на одному підприємстві, в установі, організації. Може бути утворено не більше 2 первинних профспілкових організацій.
Також сьогодні статус місцевих мають профспілки, які об'єднують не менш як дві первинні профспілкові організації, що діють на різних підприємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища).
В законопроєкті пропонується щоб місцеві профспілки складалися не менш ніж з трьох первинних профспілкових організацій.
Ці моменти також не сподобалися депутатам з огляду на вже ухвалені рішення КСУ.
По-третє, у нардепів є питання до скорочення тривалості відпустки на час профспілкового навчання працівникам, обраних до складу виборних органів профспілки.
Згідно з діючою редакцією Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок роботодавця.
За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.
Проте в законопроєкті вищезазначені положення сформульовані таким чином :
«За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства.»
Члени Комітету з питань антикорупційної політики зауважують, що запропонована редакція не відповідає статті 22 Конституції України, а саме :
«При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
По-четверте, проблемна ситуація існує із режимом права власності на майно, яке належало професійним спілкам УРСР. Зараз це майно належить Федерації профспілок України. Законопроєкт пропонує встановити, що все майно, яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у володінні та користуванні профспілок, має бути оголошено власністю держави.
Саме це майно Галина Третьякова вже не перший раз пропонує відібрати у профспілок та віддати на приватизацію. Врешті-решт це призвело до протистояння з профспілками. Сама Третьякова вважає, що це майно набуте в незаконний спосіб, належить державі та повинно бути повернуто.
Втім, члени комітету з питань антикорупційної політики вважають, що це не таке однозначне питання. Порушувати конституційне право на майно у комітеті не наважилися.
Там впевнені, що неможливо вважати, що все це майно належить державі, оскільки щодо частини цього майна тривають спори.
Для того, щоб встановити, чим на сьогодні дійсно володіють профспілки, яке майно знаходиться в їхньому користуванні, кому воно належить та на підставі чого, члени комітету запропонували провести аудит.
Наостанок голова комітету Анастасія Радіна нагадала про те, що невідповідність законопроєкту Конституції України означає наявність в ньому корупційних ризиків.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Третьякова пропонувала обкласти укранців ще одним обов’язковим збором.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
