В повестке дня сегодняшнего заседания Рады на 16 июля внесен законопроект № 3640 Александра Дубинского о продлении моратория на принудительное взыскание имущества заемщиков по валютным кредитам.
Профильный Комитет рекомендовал законопроект к принятию, однако, с одной принципиальной правкой:
абзац второй подпункта 2 пункта 1 раздела I законопроекта изложить в следующей редакции:
«3. Закон вступает в силу со дня его опубликования и теряет силу с 1 января 2022».
Отметим, что основной целью принятия Закона является продление моратория на принудительное отчуждение (обращение взыскания) на единственное жилье заемщиков (имущественных поручителей, поручителей), заложенное в качестве обеспечения исполнения обязательств заемщиков по валютным кредитам.
Изначально законопроектом предлагалось:
1) внести изменения в Закон Украины «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте» в части уточнения определенных правовых конструкций, распространение невозможности лишения жилья лиц, которые хотя и не зарегистрированы в ипотечном жилье, однако фактически в нем проживают;
2) продлить действие Закона «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте» до принятия отдельного закона, регулирующего не только вопрос реструктуризации задолженности заемщиков по валютным кредитам, но и порядок и особенности обращения взыскания на ипотечное имущество (на данный момент Комитет предлагает – до 1 января 2022 года).
Также предлагалось внести изменения в Кодекс Украины по процедурам банкротства в части исключения нормы об утрате силы Законом «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте» с 21 октября 2020 года.
Отметим, что против данного законопроекта категорически выступил Нацбанк:
«Замість того, щоб скасувати мораторій, зараз нам пропонують його продовжити до 2022 року. Це означає, що проблемні борги валютних позичальників так і не будуть врегульовані. А це 44 тис. договорів на загальну суму 29 млрд грн.
Це означає, що банки не будуть зацікавлені видавати нові іпотечні кредити. Сьогодні у своєму зверненні банківська та бізнесова асоціації вказали, що продовження мораторію унеможливить запуск доступної іпотеки для населення під 10% річних.
Ми регулярно запитуємо у банків: "Чому ви не кредитуєте іпотеку?" Знаєте, що вони нам відповідають? Основна відповідь – це мораторій на стягнення майна за валютними кредитами.
Отже, шановні громадяни та клієнти банків. Якщо цей закон все ж ухвалять, то не дивуйтеся, що банки вам відмовлятимуть у видачі іпотечного кредиту», - отметили в НБУ.
Ниже также приводим Вывод Главного научно-экспертного управления ВР к этому законопроекту.
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів в іноземній валюті»
У проекті з метою, зокрема, «продовження мораторію на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами» (п. 2 пояснювальної записки до нього) пропонується продовжити чинність Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі – Закон), уточнивши, при цьому, окремі його положення. Крім цього, з Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУпБ) виключається норма щодо втрати чинності Законом з 21.10.2020.
Розглянувши проект, Головне управління вважає за доцільне щодо запропонованого в ньому способу регулювання відповідних суспільних відносин висловити такі зауваження та пропозиції.
1. Необхідність прийняття проекту у п. 1 пояснювальної записки до нього обґрунтовується тим, що, зокрема, «Кодекс України з процедур банкрутства, що був прийнятий 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII та набув чинності 21.04.2019, абсолютно не вирішив питання щодо особливостей погашення (реструктуризації тощо) заборгованості категорії позичальників, зазначених вище, проте скасовує мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, з 21.10.2020. Питання щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті і, відповідно, скасування мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, повинно вирішуватись окремим спеціальним законом, а не в загальному порядку в зв’язку з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства».
Проте слід звернути увагу на те, що у п. 3 Закону передбачається, що «цей Закон… втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання», тобто у ньому не йдеться про обов’язкове прийняття окремого спеціального закону з цього приводу. Таким чином, вирішення питання погашення заборгованості громадян за кредитами, взятими в іноземної валюті, безпосередньо у КУпБ не суперечить вказаному пункту Закону.
При цьому, в п. 5 Розділу «Прикінцеві і перехідні положення» КУпБ (зауважимо, що у разі прийняття проекту з розділу «Прикінцеві і перехідні положення» КУпБ цей пункт також слід виключити із названого розділу КУпБ) визначено, що «протягом п’яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом» з подальшим визначенням таких особливостей.
Зокрема, у цьому пункті передбачається, що розмір грошових вимог кредитора за зобов’язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Водночас визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню). У разі, якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредит, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником. При цьому, (залежно від загальної площі квартири, обтяженої іпотекою) строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 чи 15 років.
Таким чином, у КУпБ врегульовано питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості, тощо, тобто, в ньому передбачений певний механізм погашення заборгованості громадян за кредитами, наданими в іноземній валюті, забезпеченням за яким є, зокрема, нерухоме житлове майно, яке є місцем постійного проживання позичальника/майнового поручителя.
За цих умов, на нашу думку, для подальшого вдосконалення правового регулювання зазначених суспільних відносин (зокрема щодо реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитами в іноземній валюті, надання додаткових гарантій захисту майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів, наданих в іноземній валюті) більш доречним було б внесення відповідних змін до п. 5 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУпБ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
