Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу щодо права слідчого судді, суду не визначити розмір застави у кримінальному провадженні № 3915.
Тобто, де застава не буде альтернативою такій мірі запобіжного заходу, як тримання від вартою.
А саме, йдеться про злочини, передбачені ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Нагадаємо її зміст:
«Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
- Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, -
караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна».
Тобто, наприклад, за незаконне придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту наркотиків, вчинене із залученням малолітнього або щодо малолітнього, застава передбачатися не буде.
У пояснювальній записці, підписаній заступником керівника Офісу Президента Андрієм Смирновим, йдеться про таке.
«За результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров'я України, наркотики вживають від 324 тис. до 424,7 тис. осіб. За останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла більше ніж у 3 рази, у тому числі від передозування – майже в 4 рази. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин (174,7 на 100 тис. населення), а також психічні захворювання (11,5 на 100 тис. населення).
Ситуація із супутніми захворюваннями, викликаними вживанням наркотиків, свідчить про те, що наша держава посідає перше місце в Європі та Центральній Азії за темпами поширення ВІЛ-інфекції, входить до переліку країн із загрозливим рівнем немедичного споживання наркотиків.
Відповідно до даних з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення, у 2015 році обліковано 25908 злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у 2016 році – 23029, у 2017 році – 29010, у 2018 році – 27007, у 2019 році – 28774, за чотири місяці 2020 року – 10237. Слід відзначити, що офіційна статистика не враховує дані Автономної Республіки Крим, міста Севастополь та тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Тому інформація щодо кількості вчинених кримінальних правопорушень на території України, злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів є неповною.
Наведена статистична інформація з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення Офісу Генерального прокурора дозволяє зробити висновок, що у загальній структурі злочинності протягом останніх двох років злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів посідають третє за поширеністю місце (після злочинів проти життя та здоров'я та проти власності) серед усіх облікованих злочинів, а їх частка становить близько 10 %. Кожен шостий із притягнутих у державі до кримінальної відповідальності відбуває покарання за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Отже, враховуючи викладене, можна зробити висновок, що на сьогодні проблема наркозлочинності, яка прямо порушує права всіх людей (в тому числі й таких, що не вживають наркотичні речовини) на життя і здоров'я, безпечне середовище, є однією з найгостріших соціальних і правових проблем України. Особливо актуальним є вивчення питання стану протидії наркозлочинності в Україні та розроблення на цій основі ефективних заходів протидії.
У зв'язку з тим, що поширення розладів психіки, викликаних вживанням наркотичних засобів і психотропних речовин, а також зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей, важливе значення має правильне застосування кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за вчинення таких злочинів.
Особливо актуальним виглядає застосування норм чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, що регулює відповідальність особи за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, зокрема положення частини третьої статті 307 Кримінального кодексу України, оскільки суб'єктивна сторона цих злочинів характеризується прямим умислом, метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів та призводить до поширення наркоманії серед населення.
Крім того, дії, передбачені частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України, є кваліфікованими видами злочину, що має прояв у вчиненні їх організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.
Так, за останніми даними, лише у період з 2017 до 2019 року кількість підозрюваних, стосовно яких були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вчинення злочинів, передбачених статтею 307 Кримінального кодексу України, становила понад 4500 осіб, однак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було обрано лише близько 2400 особам, до решти осіб було застосовано інші, більш м'які заходи.
У той же час міжнародні злочинні наркоугруповання, користуючись недосконалістю чинного законодавства України, обрали нашу державу для здійснення міжнародного наркотрафіку через її територію.
При цьому зусилля правоохоронних органів із задіянням значної кількості людських, технічних та фінансових ресурсів для протидії таким формам організованої наркозлочинності нівелюються можливістю застосування до осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, такого альтернативного запобіжного заходу, як застава, яка надає змогу наркозлочинцям уникати ізоляції від суспільства та продовжувати протиправну діяльність.
Слід зазначити, що доходи, які приносить протиправна діяльність, пов'язана зі збутом наркотиків в особливо великих розмірах, та розмір застави, яка визначається підозрюваному, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України, є неспівмірними.
В інтересах стабільного надійного існування та життєдіяльності нації, збереження її фізичного і морального здоров'я вкрай важливою є ізоляція осіб, які вчиняють особливо тяжкі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на етапі досудового розслідування, що дозволить, у тому числі, запобігти втягненню у таку злочинну діяльність неповнолітніх, адже останнім часом для уникнення покарання злочинці залучають до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин саме неповнолітніх.
З огляду на зазначене й виникла необхідність у розширенні кола кримінальних проваджень, у яких при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 і 178 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави.
Важливо наголосити, що прийняття Закону не призведе до невиправданого збільшення кількості осіб, які утримуються у місцях несвободи, оскільки на законодавчому рівні обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено не кваліфікацією злочину, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, а залишається винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
