У Верховній Раді вирішили спростити процедуру впровадження електронного правосуддя.
Так, народні депутати зареєстрували у парламенті законопроект № 3985 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Авторами законопроекту виступають член Комітету ВР з питань правової політики, голова робочої групи з питань цифровізації правосуддя Роман Бабій, заступник голови Комітету ВР з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко, народні депутати Володимир Ватрас, Тарас Тарасенко, Сергій Демченко.
Законопроектом передбачається внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та Закону «Про Вищу раду правосуддя».
Передбачається, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно.
Окремі підсистеми чи модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) починають функціонувати за кожним етапом через 30 днів з дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми чи модуля ЄСІТС.
Також підвищується роль Вищої ради правосуддя в процесах запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, ВРП затверджує, окрім Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, також положення, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Системи, розробляються Державною судовою адміністрацією України спільно з Вищою радою правосуддя та затверджуються ВРП після консультацій з Радою суддів.
У процесуальних кодексах основні зміни стосуються розмежування поняття ЄСІТС та її окремих модулів. Вони зможуть розпочати роботу відокремлено від самої Системи. Наразі ж, нагадаємо, передбачено, що Система має почати роботу одразу в повному форматі з усіма модулями, що дає судам підстави відмовляти в отриманні процесуальних документів в електронній формі.
Відповідно розмежовуються положення про саму ЄСІСТ та положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів).
Окрім того, з кодексів виключаються такі положення щодо введення «електронної справи».
«Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги».
Замість цього пропонується визначити, що «суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в формі, визначеній Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему».
Окрім того, передбачено, що у разі здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції, протокол судового засідання створюється Єдиною інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Системи.
Протокол судового засідання скріплюється електронним цифровим підписом секретаря судового засідання, роздруковується і приєднується до справи.
Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Як зазначають автори в пояснювальній записці, в Україні впровадження інформаційних технологій у роботу судів, а також автоматизація їх діяльності визначено у Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом Президента 20 травня 2015 року.
Так, наприкінці 2017 року набули чинності зміни до процесуального законодавства, де інноваційним стало запровадження ідеї «електронного суду», регламентованої шляхом розбудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС).
Створення ЄСІТС здійснювалось з метою: (1) формування єдиного інформаційного простору для органів та установ системи правосуддя; (2) міжвідомчого обігу інформації, її обміну; (3) забезпечення максимальної прозорості і відкритості системи правосуддя для суспільства; (4) прискорення розгляду судових справ та проваджень; (5) автоматизації роботи; (6) переходу на електронні версії документів у судовому провадженні; (7) оцифрування судових архівів; (8) забезпечення швидкого доступу користувачів ЄСІТС до інформації з урахуванням прав доступу; (9) забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності інформації в ЄСІТС; (10) однакового застосування судами норм матеріального та процесуального права, практик організації здійснення судових проваджень.
ЄСІТС покликана стати інструментом підвищення ефективності діяльності судових органів шляхом впровадження сучасних технологій у їхню повсякденну діяльність, який забезпечуватиме функціонування у режимі реального часу.
Також ЄСІТС має спростити процедури комунікації між громадянами-учасниками судових процесів та їх представниками із судовими органами, роблячи судові процедури для громадян більш простими, зручними та доступними
ЄСІТС має діяти в судах, Вищій раді правосуддя, Раді суддів, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Державній судовій адміністрації, на підприємствах, що належать до сфери правосуддя, Національній школі суддів України.
Відповідно до чинного процесуального законодавства ЄСІТС мала почати функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Проте до теперішнього часу ЄСІТС так і не запрацювала, незважаючи на спроби її запровадити на початку 2019 року. На перешкоді став ряд факторів, одним з ключових з яких була неготовність всього обсягу модулів (підсистем) ЄСІТС до повноцінного, стабільного функціонування. Введення ЄСІТС на початку 2019 року в стан готовності, який був на той час, за оцінками Вищої ради правосуддя та окремих експертів призвело б до протилежних результатів, ніж ті, заради досягнення яких ця система створювалася.
Даний законопроект розроблений з метою забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом її поетапного впровадження.
ЄСІТС є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних підсистем, які забезпечують автоматизацію визначених законодавством процесів діяльності, включаючи документообіг, розгляд судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Оскільки на даний час підсистеми ЄСІТС знаходяться на різному етапі готовності, доцільно передбачити її поетапне запровадження, що дозволить розпочати використання підсистем та модулів, які вже знаходяться на фінальному етапі їх розробки, не чекаючи готовності інших підсистем, розробка яких знаходиться на початковому етапі. Таке поетапне запровадження ЄСІТС також дасть змогу забезпечити комплексну підготовку до початку її функціонування на належному рівні в судах та органах і установах системи правосуддя.
Окрім того, поетапне впровадження ЄСІТС дасть змогу зекономити кошти державного бюджету та кошти сторін судової справи, зокрема, в частині витрат на відправку кореспонденції та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки після введення в дію підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у суду буде можливість в електронному вигляді направляти сторонам судові виклики та повідомлення, процесуальні документи та рішення по справі, сторони зможуть дистанційно ознайомлюватись з матеріалами судової справи, подавати клопотання, заяви, сплачувати судові збори, отримувати матеріали і знайомитися з ними, подавати апеляційні, касаційні скарги тощо.
В іншому випадку, вважають автори, якщо чекати повноцінної готовності до експлуатації всіх модулів (підсистем) ЄСІТС у їх сукупності, то до запровадження ЄСІТС доведеться чекати ще кілька років. При цьому функціонал тих модулів, який вже на кінцевій стадії готовності залишиться незадіяним, буде чекати готовності інших підсистем і, відповідно, жодних позитивних результатів не дасть.
Дане питання зараз вкрай актуальне, оскільки, за повідомленням Голови Вищої ради правосуддя, уперше з 2010 року через брак коштів на марки, папір, засоби зв’язку та розхідні матеріали національні суди припиняють повідомляти сторони про засідання.
І саме на забезпечення можливості її поетапного запуску спрямований даний законопроект.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
