У рамках теми «Хронічні проблеми українського правосуддя через призму рішень Європейського суду з прав людини» суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська зробила доповідь на тему відсутності належного обґрунтування рішень українських судів. Як зазначила доповідачка, ця проблема є однією з ключових і «проходить червоною лінією через всі статті Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод – прим.) і через всі права, які нею гарантуються».
Ключовим моментом у контексті необґрунтованих рішень пані Юдківська називає рішення щодо тримання під вартою під час досудового слідства. Суди часто у своїх обґрунтуваннях таких рішень обмежуються загальними фразами замість того, аби надати детальне пояснення того, чому саме суд вважає, що має місце той чи інший ризик, який власне і вимагає тримання під вартою. Одними із факторів, які можуть впливати на рішення утримувати осіб під вартою під час досудового слідства, суддя ЄСПЛ називає можливий вплив правоохоронних органів, а також недоброчесних людей, які тиснуть на суд, бо нібито «суспільство вимагає посадок». «Суспільство вимагає не посадок… Суспільство вимагає справедливості. А справедливість полягає у дотриманні закону та дотриманні процедур», – наголосила спікерка.
Також пані Юдківська зазначила, що продовження тримання під вартою вимагає ще більш серйозного обґрунтування. «Але суди не надають додаткових мотивів і виправдовують подальше тримання під вартою відсутністю підстав звільняти, хоча Конвенція вимагає абсолютно протилежного підходу», – акцентувала суддя ЄСПЛ.
Окремо спікерка звернула увагу на те, що проблема неналежного обґрунтування рішень створює іншу – «перенаселення» слідчих ізоляторів, що у свою чергу значно погіршує умови тримання в СІЗО. Вона зазначає, що ЄСПЛ у пілотному рішенні в одній зі справ проти України постановив, що один зі шляхів вирішення системної проблеми нелюдських умов тримання під вартою – це розвантаження слідчих ізоляторів. Тобто українські суди мають розглядати утримання особи під вартою як крайній захід, який варто застосовувати у виняткових випадках.
Говорячи ж про некримінальні провадження, проблема необґрунтованості також має місце, проте дещо в іншому руслі. Європейський суд у цьому плані висловлюється в термінах «національний суд не пояснив», «національний суд не взяв до уваги», «з рішення національного суду не вбачається» і т. д. Для прикладу пані Юдківська наводить справу, яка стосувалася ненадання Центральною виборчою комісією автобіографій народних депутатів за запитом про публічну інформацію. ЄСПЛ побачив порушення не у самому факті, що суд визнав правомірною відмову ЦВК надавати ці автобіографії, а в тому, що суд дещо однобоко аргументував своє рішення, не зазначивши в обґрунтуванні порівняння шкоди від розкриття автобіографій із наслідками від нерозкриття.
«Беззаперечно, довіра судам буде там, де рішення належним чином пояснені і належним чином обґрунтовані», – таким висновком спікерка завершила свій виступ на форумі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
