17 вересня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Котілайнен та інші про Фінляндії» (CASE OF KOTILAINEN AND OTHERS v. FINLAND (Application no. 62439/12)). Заявники, які є близькими родичами вбитих під час стрілянини в училищі Каугайокі 23 вересня 2008 року, стверджували, що держава не змогла виконати свій обов’язок захистити життя вбитих через те, що не вжила відповідних заходів щодо вбивці напередодні трагедії.
Обставини справи
У червні 2008 року майбутній вбивця звернувся до поліції з метою отримати дозвіл на купівлю та носіння зброї. У своїй заявці він збрехав щодо своїх мотивів та підстав отримання зброї. Втім, поліція не мала змоги їх перевірити. Разом з тим, починаючи з липня злочинець почав звертатися за медичною допомогою у зв’язку із депресією, йому було призначене медикаментозне лікування. Про це поліції також було невідомо. У серпні злочинець отримав дозвіл на зброю та придбав її.
19 вересня 2008 року поліція отримала інформацію, що злочинець опублікував у Інтернеті матеріали, на яких він вправляється у стрільбі та позує зі зброєю. Пізніше поліцейські виявили, що в одній із соцмереж вбивця був членом спільноти, присвяченій бійні у школі Колумбайн. У коментарях до відео про цю трагедію він написав, що воно його дуже розважило. Того ж дня поліцейські отримали ордер на вилучення зброї і злочинця, але не знайшли його ані вдома, ані в училищі.
На підставі вищезгаданих фактів, у переддень трагедії, 22 вересня, очільник місцевої поліції викликав злочинця на допит. Допит тривав близько 15 хвилин. Після чого головний інспектор зробив висновок, що для вилучення зброї та ліцензії на володіння нею немає підстав.
23 вересня 2008 року злочинець вбив 10 осіб в училищі, в якому також вчився. Після цього він здійснив самогубство. Після трагедії розпочалося розслідування, у ході якого головному інспектора поліції висунули звинувачення. Суд першої інстанції не знайшов у його діях порушень закону.
На думку апеляційного суду, зважаючи на поведінку вбивці в Інтернеті (дописи, коментарі, фото), вилучення у нього зброї було цілком виправданим і необхідним заходом. А тому суд визнав інспектора винним у порушенні службових обов’язків. Що ж до звинувачень у бездіяльності, що призвела до вбивства, то тут суд визнав інспектора невинним. У підсумку, у якості покарання суд призначив попередження інспектору, зважаючи на шкоду, яка була нанесена інспектору через активне висвітлення процесу ЗМІ.
Верховний суд приймати справу на розгляд відмовився.
На думку заявників, поліція мала достатньо інформації та доказів, аби мати підстави для того, аби вжити заходів щодо злочинця і таким чином попередити трагедію, що сталася 23 вересня. А тому держава не змогла захистити право на життя їхніх загиблих родичів, що є порушенням 2 статті Конвенції.
Позиція ЄСПЛ
Перш за все, ЄСПЛ відзначив, що відповідно до положень Конвенції держава має прямий обов’язок не лише не посягати на життя громадян, але й створити ефективну систему, яка буде гарантувати захист життя людей у межах своєї юрисдикції.
«Для того, аби притягнути державу до відповідальності за порушення цього обов’язку, необхідно встановити, що владні органи знали або мали б знати про наявність реальної та невідворотної загрози життю конкретної особи чи осіб від злочинних дій третіх осіб, а також, що ці органи не вжили заходів у межах своїх повноважень, які дозволили б уникнути такого ризику», - зазначив Суд.
На думку ЄСПЛ, національні суди належним чином оцінили докази у справі та встановили, що інформації, якою володіла поліція напередодні трагедії, було недостатньо для того, аби говорити про наявність невідворотної загрози стрілянини в училищі. Разом з тим, Суд зазначив, що необхідно провести оцінку того, наскільки доброчесно представники держави виконували свій обов’язок щодо забезпечення суспільної безпеки.
Зважаючи на зміст публікацій злочинця у Інтернеті, Суд вважає, що у поліції були підстави сумніватися у тому, наскільки безпечним для суспільства є те, що він володіє зброєю. А тому ЄСПЛ пришов до наступного висновку: «Ключове питання – чи існували заходи, доступні для використання національними органами влади, застосування яких могло б нівелювати потенційну загрозу життям людей, ознаками можливого виникнення якої була поведінка злочинця. Важливим є те, чи такі заходи, яких не вжила влада, могли мати вплив на результати трагедії або зменшити нанесену шкоду».
Далі Суд встановив, що інформації, яку мала поліція, було достатньо для вилучення зброї у злочинця, але поліція цього не зробила. ЄСПЛ підкреслив, що апеляційний суд також дійшов висновку, що поліція не лише мала підстави, а й була повинна вилучити зброю, але не зробила цього. ЄСПЛ погодився, що вбивства не стали наслідком такого рішення поліцейських. Втім, наявних на той момент обставин було цілком достатньо для виникнення підозр щодо потенційної небезпеки злочинця для суспільства і подальшого вилучення зброї для нівелювання цієї небезпеки.
На підставі цього, ЄСПЛ вирішив, що держава не виконала свого обов’язку щодо захисту життя громадян. У зв’язку з цим Суд зобов’язав Фінляндію виплатити усім заявникам компенсацію у розмірі 30000 євро, та ще 31571 євро заявнику, який на момент трагедії був дитиною та втратив матір.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій
