Після відповідного рішення уряду, з 14 листопада в Україні на три тижні запроваджується так званий «карантин вихідного дня». На вихідних буде заборонена робота закладів харчування, торгових та фітнесцентрів, спортзалів, культурних та всіх розважальних закладів. Працюватимуть лише торгівельні заклади, які торгують товарами першої необхідності.
Підприємці переважно критично поставилися до такого рішення, адже для більшості закладів, робота яких заборонена, саме вихідні приносять найбільший прибуток. Якщо залишити поза дужками громадське здоров’я, для частини підприємців питання стоїть «закриватися і нести збитки (плату за оренду ніхто не відміняв) або працювати далі і ризикувати заплатити штраф 17-34 тисячі».
Уникнути штрафу вдавалося далеко не всім підприємцям. Так, 23 березня у Миколаївській області було складено протокол про адміністративне порушення з боку ФОПа, який торгував побутовими товарами, попри тодішній всеосяжний карантин. За продаж електричної лампи, емалі та пензля Новоодеський районний суд постановив стягнути з ФОПа максимально можливий штраф за порушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП – 34 тисячі гривень. ФОП не погодився з таким рішенням суду і подав апеляцію, вимагаючи скасувати цю постанову і закрити провадження через малозначність правопорушення.
У апеляційній скарзі він відзначає, що щиро кається у скоєному. Апелянт повідомив, що свідомо порушував карантин, але із жалю до людей. Електрична лампа, на його думку, хоча і не визначена товаром першої необхідності, але є важливою для буденної життєдіяльності, особливо, коли люди постійно перебувають вдома. Що ж до емалі і пензля, то ФОП також вважає, що ці товари є важливими у місцевості, де абсолютна більшість проживає у приватних будниках, адже вони необхідні для проведення «весняних робіт біля буднику».
На підтвердження свого серйозного ставлення до пандемії та думки про те, що торгівля проводилася винятково зі співчуття до інших, апелянт зазначив що передавав органам місцевого самоврядування благодійну допомогу: мотооприскувачі для дезінфекції, захисні маски, антисептик і т. ін. У підсумку, він вважав, що застосування судом усного зауваження було б достатнім заходом, виходячи з усього вищезгаданого.
Вже під час апеляційного розгляду захисниця змінила позицію і заявила, що у діях ФОПа не було складу адміністративного порушення, адже підприємець не лише мав КВЕД на торгівлю товарами, які були визнані товарами першої необхідності, а й продавав їх у своєму магазині, що дозволяло йому працювати в умовах локдауну.
Проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти, апеляційний суд не зміг погодитися із доводами сторони захисту. Суд дійшов висновку, що підприємець порушив відповідні вимоги законодавства щодо режиму карантину, а суд першої інстанції у повному обсязі з’ясував обставини, дослідив і належним чином оцінив докази: свідчення свідків, мера міста, чеки про придбання лампи, емалі та пензля, відеозапис, на якому зафіксовано, що магазин продовжував діяльність у карантин та інше.
Суд не погодився із твердженням про «роботу з жалю до людей» на підставі того, що на майданчику для продажу перед магазином була виставлена різноманітна техніка сільськогосподарського призначення: «Крім того, на відеозапису зафіксовано, що протягом невеликого проміжку часу даний магазин відвідує певна кількість людей, що свідчить про те що… [особа, яка притягається до адміністративної відповідальності] не припинила роботу вказаного магазину та здійснювала господарську діяльність».
Не погодився суд і з доводами про торгівлю товарами першої необхідності, пославшись на те, що основним видом економічної діяльності, відповідно до статистичних даних, була роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому – товари, які підпадають під цей КВЕД, не відносяться до товарів першої необхідності.
«Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в ході розгляду провадження в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження… Тому підстав для скасування постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає», – підсумував суд.
Отже, хоча у абсолютній більшості справ за статтею 44-3 КУпАП суди відмовляють у накладанні санкцій на стверджуваних порушників – штраф накладали лише у 8% усіх розглянутих справ – ризик його отримати все одно залишається. Втім, чим більше або статусніше ваше підприємство, тим менший ризик отримати штраф – згадаймо хоча б історію «Епіцентру».
Навесні була купа прецедентів порушень у мережі цих гіпермаркетів. Втім, за жодним з «протоколів Епіцентру» нікого так і не вдалося притягнути до відповідальності. «Епіцентр» вже встиг потрапити у скандал і в контексті карантину вихідного дня, повідомивши у соцмережах про запровадження «72-годинної п’ятниці», натякаючи на те, що йому вдалося оминути заборону працювати на вихідних. Досягти цього, імовірніше за все, вдалося за рахунок розміщення малочисельних стендів з цими самими товарами першої необхідності.
У такому разі прослідковуються певні паралелі між «Епіцентром» зараз і ФОПом з Миколаївської області навесні. Так, основний напрям діяльності обох – це продаж побутових товарів, у обох, серед іншого, продавалися/продаються товари першої необхідності; наявність «умислу» робити акцент на звичних товарах, а не продуктах (навряд декілька стелажів з їжею у величезному гіпермаркеті є основою його діяльності), також є. Міністр охорони здоров’я вже пообіцяв відреагувати на оголошення «72-годинної п’ятниці», але питання про те, що це буде за реакція – порожні слова чи справжня відповідальність – залишається відкритим.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чому «Епіцентр» неможливо притягнути до відповідальності за порушення карантину.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
