На данный момент в Конституционном Суде Украины 2 вакансии по квоте Верховной Рады. Вакансии образовались после того, как в 2019 году свои должности покинули судьи КСУ Николай Мельник (по собственной воле) и скандально известный экс-глава Станислав Шевчук, которому коллектив высказал недоверие.
Парламент долгое время не рассматривал вопрос о заполнении вакансий, хотя кандидаты были известны.
Наконец, 6 ноября Верховная Рада Украины приступила к этому вопросу. Впрочем, результата это не дало. Ни один из кандидатов не набрал необходимого количества голосов.
Стоит отметить, что голосование проводилось только по одной вакансии (на место Станислава Шевчука). Что касается второй, то вопрос так и не был вынесен на рассмотрение зала.
Примечательно, что в списке кандидатов на вакансию, относительно которой проводилось голосование 6 ноября, отсутствовал кандидат от фракции «Слуги народа», поскольку ранее свою кандидатуру на должность судьи КСУ отозвал представитель профессор кафедры международного права Института международных отношений Киевского национального университета им. Т. Шевченко Михаил Буроменский.
По всей видимости, это и привело к тому, что народные депутаты фракции «Слуга народа» практически не участвовали в голосовании за кандидатов в КСУ.
Теперь на должность судьи КСУ по квоте парламента должны провести новый конкурс, а вот что делать дальше со второй вакансией стало предметом дискуссии на Комитете ВР по вопросам правовой политики, который проходит 13 ноября.
Член Комитета, представительница парламента в КСУ (и вероятный, по данным СМИ, кандидат на кресло судьи КСУ от «Слуги народа») Ольга Совгиря отметила, что на предыдущей неделе состоялось голосование за назначение одного кандидата на должность КСУ. Ни один из кандидатов не набрал необходимого количества голосов. Соответственно, Комитет должен предложить кандидатов на повторный конкурс. В связи с этим она предложила огласить начало повторного конкурса на одну вакансию.
Член Комитета Сергей Демченко заявил, что нужно сначала рассмотреть вопрос о нарушении регламента Верховной Радой при голосовании вопроса о назначении судей Конституционного Суда Украины на предыдущей неделе.
«Когда мы голосовали за кандидатов на одну вакансию, была нарушена статья 208 прим. 4 закона о регламенте. Нарушены права участников конкурса на должность судьи КСУ.
Возник юридический коллапс. Поскольку участие в конкурсе происходит на все существующие вакансии. А мы пытаемся объявить новый конкурс на одну вакансию.
Соответствующие конкурсы, которые были на две вакансии, оба считаются такими, что не состоялись. Если конкурс не состоялся, то он не состоялся на 2 вакантные должности. Объявление конкурса на одну вакансию является нарушением регламента. Нужно провести повторный конкурс сразу на 2 вакантных должности и заново провести отбор», - сказал Сергей Демченко.
Руслан Князевич также отметил, что Верховная Рада в противоречие регламента разъединила голосование за две вакансии.
Глава Комитета Андрей Костин сказал, что хотя и была договоренность провести голосование в один день, но юридические основания для возникновения вакансий были разные.
По его мнению, голосование за вторую кандидатуру не состоялось, поскольку было исчерпано время пленарного заседания.
В свою очередь, член Комитета Сергей Власенко назвал то, что произошло в Верховной Раде 6 ноября с голосованием, «продолжением атаки Президента на КСУ».
«Единственной причиной неголосования является желание назначить на 2 вакантные должности своих кандидатов от «Слуги народа». Поскольку М. Буроменский отозвал свою кандидатуру, не состоялось голосование. Есть желание Президента контролировать Конституционный Суд», - заявил он.
В итоге Комитет все же проголосовал за то, чтобы обратиться к аппарату ВР с задачей опубликовать информацию о начале конкурса для приема предложений депутатских фракций и групп по кандидатам на одну вакансию (18 «за», «против» 0, «воздержались» 0).
Отметим, что на вторую вакансию (по которой еще не проводилось голосование) парламентская фракция партии «Слуга народа» видит в кресле судьи КСУ адвоката, доцента кафедры конституционного права Украины Национальной юридической академии им. Я. Мудрого Виктора Кичуна. В недавнем прошлом он также был членом правления банка «Кредит Днепр».
Представитель Зеленского в КСУ Федор Вениславский ранее подтвердил, что он всячески поддерживает кандидатуру В. Кичуна.
Ниже приводим выдержку из интервью Вениславского «Радио свобода» по данному вопросу:
«– Наскільки я розумію, наступного пленарного тижня буде розглядатись питання і призначення судді Конституційного суду. Йдеться про пана Кичуна, який є вашим соратником. Тому що в п'ятницю, 6 листопада, Верховна Рада не встигла це розглянути і, відповідно, це переноситься на наступний пленарний тиждень.
– Так.
– Отже, ви нещодавно у коментарі Радіо Свобода визнали, що це ваш давній соратник, що ви його рекомендували розглянути як кандидата на пост судді Конституційного суду і ви не бачите, що під час можливого голосування у вас буде конфлікт інтересів.
Але давайте уявимо ситуацію: пан Кичун все таки стає суддею Конституційного суду, а ви – представник президента в КСУ. Ви двоє є давніми товаришами. Чи не буде тут конфлікту інтересів?
– Що стосується процедури, то деякі мої колеги уже почали розганяти, що я там якісь заговори плету чергові, що я спровокував цю конституційну кризу для того, щоб призначити людину з якою, як ви сказали, я дійсно пропрацював більше 25 років у колективі Національного юридичного університету.
Насправді конкурс, у якому брав участь Віктор Кичун, розпочався ще в лютому 2020 року (ще про можливу кризу конституційного судочинства навіть ніхто уявити не міг).
– Але ви все одно на той момент були представником президента в Конституційному суді.
– Я ж хочу пояснити, щоб люди для себе чітко зрозуміли. Є процедура висування кандидатів: кандидатів висувають фракції, тобто кожна фракція має право висунути по одному кандидату.
На фракції нашої політичної сили пропонували також різні кандидатури на посаду судді КСУ, вони були запрошені на засідання фракції, вони виступали, доносили свою позицію. Я сказав, що за Кичуна я переконаний, що він сто відсотків з нульовою толерантністю до корупції, що я переконаний, що він за жодних обставин ніколи не візьме гроші за будь-які голосування, тому я за цю людину відповідаю, я її знаю 25 років, я знаю, як він навчав студентів, тому для мене вкрай важливо, щоб суддею Конституційного суду стала порядна людина, яка має високі порядні якості. А друге: я розумію, що він дуже гарний фахівець в галузі конституційного права, тому мені соромно за цю кандидатуру точно не буде ні перед ким. І жодних конфліктів з точки зору того, як я буду голосувати, в мене також не буде.
– Але якщо вже розглядати діяльність саме в Конституційному суді…
– А в чому конфлікт?
– Ну тому що його можна зробити ручним суддею.
– Як ручним суддею?
Я ж не випадково сказав, що в нього нульова толерантність до корупції, а, по-друге, він абсолютний патріот держави і він розуміє особливості конституційного функціонування і Конституційного суду України.
Повірте мені, він буде (дасть бог, якщо стане суддею КСУ чи коли стане суддею КСУ) одним із взірцевих суддів Конституційного суду і ніякі особисті мотиви не будуть впливати на результати його голосування, я в цьому переконаний.
– Але чисто теоретично ви зможете лобіювати певні важливі для Офісу президента рішення саме через нього, тому що у вас є дружні зв'язки, ви не один рік одне одного знаєте.
– Ви знаєте, я спілкуюсь з усіма суддями Конституційного суду в силу своєї роботи. І з багатьома з ними у мене абсолютно гарні (скажімо навіть, з деякими зав'язалися приятельські) відносини і говорити про те, що будуть якісь конфлікти з тими суддями, з якими ми гарні відносини підтримуємо, ну це абсолютно неправильно. І з точки зору, до речі, Закону «Про запобігання корупції», який ми відновимо, це не буде вважатися конфліктом інтересів 100 відсотків».
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.
