Комитет Верховной Рады по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов 13 октября провел слушания на тему: «Проблемы реформирования системы пенсионного обеспечения».
Заместитель Министра социальной политики Борис Лебедцов проинформировал о работе Минсоцполитики по развитию пенсионной системы в пяти направлениях: совершенствование прожиточного минимума, совершенствование пенсионного обеспечения в солидарной системе, введение накопительной пенсионной системы для отдельных категорий профессий, которым пенсия назначается досрочно, развитие негосударственного пенсионного обеспечения и внедрение второго уровня системы пенсионного обеспечения.
Заместитель Министра также сообщил, что Минсоцполитики выработало ряд законопроектов по пенсиям. Он также предложил по результатам слушаний ускорить подготовку законопроекта об общеобязательном накопительном пенсионном обеспечении № 2683 с учетом предложений Минсоцполитики для его рассмотрения в первом чтении на пленарном заседании Верховной Рады.
Проще говоря, речь идет о негосударственных пенсионных фондах.
Стоит отметить, что автором законопроекта № 2683 о них является г-жа Галина Третьякова. К законопроекту есть ряд критических замечаний ГНЭУ, ключевое из которых состоит в том, что будут попросту нарушены права граждан, и такая система показала плохой результат в странах с невысоким уровнем дохода граждан.
Комитет Верховной Рады по антикоррупционной политике 3 ноября предоставил негативный Вывод к законопроекту Третьяковой, обнаружив в нем коррупционные риски.
«У проекті акта виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
- Україна не має достатнього рівня економічного розвитку та стану справ з запобіганням корупції для запровадження складного недержавного інструменту з обов’язковим залученням коштів.
Через це недержавний пенсійний фонд має ризик перетворитись на «фінансову піраміду», «корупційну схему розкрадання коштів».
- Відбір учасників другого рівня пенсійної системи закладає значні корупційні ризики – фактично буде відібрано окремі фінансові установи, яким надаватимуться в розпорядження кошти громадян. Відсутні запобіжники для такого відбору з корупційною складовою.
Пенсійний фонд Національного банку України, щодо розкрадання коштів якого є низка кримінальних справ, є наочним прикладом важливості належного регулювання державою цієї сфери.
Вважаємо, що запропонована у проекті схема діяльності загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах накопичення внесків учасників системи у Пенсійному казначействі, залучення центрального адміністратора, а також недержавних пенсійних фондів, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації, вимагає суттєвого доопрацювання. Це стосується необхідності чіткого визначення підстав та змісту відносин між Пенсійним фондом, Пенсійним казначейством та авторизованими недержавними пенсійними фондами, а також між учасниками системи та авторизованими недержавними пенсійними фондами.
Проект не містить чіткої адміністративної процедури щодо визначеного порядку дій учасника стосовно вибору ним компанії з управління активами та можливості її зміни. Недостатня увага приділена належному забезпеченню інвестування активів системи загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, чіткій системі гарантування їх збереження та повернення, зокрема, при вкладенні у фінансові інструменти.
- Створюється Пенсійне казначейство, у формі державної установи, з фінансуванням за рахунок активів учасників системи, що суперечить частині четвертій статті 50 Закону України «Про державу службу».
Оскільки Пенсійне казначейство пропонується утворити у формі державної установи, його діяльність має фінансуватися з коштів Державного бюджету України, а не за рахунок пенсійних активів учасників системи.
- Фондовий ринок в Україні нерозвинений та з доволі слабкою регуляцією та контролем, відсутня диверсифікація можливостей інвестування. Через це є значний ризик інвестування коштів громадян не в прозорий конкурентний спосіб, а шляхом створення «кишенькових» фінансових установ і з використанням адміністративного ресурсу для їх розподілення.
Громадяни України переважно зневірені в ефективності довгострокових накопичувальних систем. Періодичні «банкопади», фінансові піраміди, чисельні афери на фінансовому ринку, будівельні афери та інші приклади неефективних регулятивних функцій держави та відвертих корупційних зловживань не сприяють впевненості, що у разі запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні у поточних умовах недосконалого законодавства ми не отримаємо черговий приклад наймасштабнішої корупції.
Таким чином, у проекті Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення:
- присутні ризики створення фінансової піраміди за участю держави;
- присутні корупційні ризики, пов’язані з отриманням статусу учасників ринку, допущених до роботи на другому рівні (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, банки-зберігачі, страховики);
- присутні корупційні ризики, пов’язані з обранням напрямів та об’єктів інвестуванням коштів пенсійного забезпечення.
Керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет на своєму засіданні 3 листопада 2020 року, протокол № 54, дійшов висновку та прийняв рішення, що проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами, не відповідає вимогам антикорупційного законодавства», — сказано в заключении Комитета Верховной Рады.
Аналогично о значительных рисках предупреждает Главное научно-экспертное управление парламента.
«По нашему мнению, указанный процесс должен начинаться только после объективного определения факта роста экономики в Украине, что даст возможность эффективного размещения и использования средств накопительной пенсионной системы. В противном случае собранные средства не дадут желаемой для нормального функционирования этой системы прибыли, что приведет к дискредитации самой идеи такого страхования.
Необоснованной в современных условиях, в частности, экономического кризиса, связанного с пандемией коронавирусной инфекции (COVID-19), является и предложение о введении общеобязательного накопительного пенсионного обеспечения (фактически аналогичного третьему уровню негосударственного пенсионного обеспечения), но уже с обязательной составляющей участия граждан в ней.
Отметим, что последствиями неудачного выбора момента введения накопительной системы пенсионного страхования в целом и ОНПО, в частности, могут быть не только нарушения прав граждан, что очевидно, но и негативное влияние на дальнейшую судьбу самой идеи введения указанных форм пенсионного обеспечения в связи с недоверием граждан в целом к системе негосударственного пенсионного обеспечения.
Важность правильного избрания указанного момента подтверждается, в частности, тем, что «после 14 лет существования системы негосударственного пенсионного обеспечения в Украине (3-й уровень) оказалось, что это неудачный эксперимент.
Неудачный с точки зрения охвата физических лиц, общей суммы накопленных активов, расходов и реальных показателей деятельности, а также, самое главное, результатов (будущих выплат). Большинство населения Украины не экономит или не имеет возможности сэкономить на пенсию, мало или совсем ничего не знает о негосударственных пенсионных фондах, плохо ориентируется в финансовых вопросах в целом и в инвестициях в частности, а также не доверяет финансовым учреждениям».
В этом контексте необходимо принять во внимание и пример негативного опыта стран Восточной Европы с более развитой экономикой и совершенным правовым порядком, в которых законодательными решениями пытаются вернуть накопленные гражданами средства в солидарную пенсионную систему, или национализировать эти средства (как, например, в Венгрии). В Литве и Латвии ставку взносов во второй уровень пенсионной системы в течение нескольких лет снижали до 2% от зарплаты, а в Эстонии свели к нулю. Чехия в январе 2016 года объявила о ликвидации второго уровня, который был создан только в 2013 году.
В Польше в феврале 2014 из-за введенных государством ограничений на формы инвестирования фондами страхования последние начали получать негативную доходность (в частности, было запрещено инвестировать в государственные облигации, а предыдущие инвестиции необходимо было безвозмездно вернуть государству для сокращения государственного долга).
Впоследствии польское правительство дало гражданам срок в три месяца на возвращение в солидарную систему по молчаливому согласию, если не будет заявлено об отказе, и продолжает в дальнейшем такую практику.
К сожалению, накопительная система этих стран не оправдала надежд на построение такого уровня пенсионного обеспечения граждан, который наработан в Западной Европе, в частности, из-за низкого уровня зарплат и соответствующих ему взносов, слабо развитых финансовых институтов и небольшого выбора фондов для инвестирования с достаточной доходностью на пенсионные накопления», — сказано в Выводе ГНЭУ.
Впрочем, в программе Кабмина «Векторы развития Украины» уже записали внедрение негосударственных пенсионных фондов, и выводы Комитета, ГНЭУ могут не принять во внимание.
Будет ли ускорено принятие законопроекта Третьяковой, станет известно уже скоро.
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.