Итак, Госбюджет на 2021 год принят, и в нем не предусмотрено необходимое количество средств для обеспечения отправки судами почтовой корреспонденции участникам судебных процессов.
Что это означает для прав обычных граждан пояснил судья Лычаковского районного суда Львова Сергей Гирыч.
«Cвята скінчилися – почалися будні. Народні депутати України проголосували у другому читанні Закон України «Про Державний бюджет на 2021 р.». Фінансування на судову гілку влади є меншим у порівнянні із минулим роком. На даний час у нашому суді припинено відправку поштової кореспонденції учасникам судових процесів, в тому числі копій судових рішень, закінчилися кошти на заправку принтерів.
У бюджеті на 2021 рік видатки споживання (витрати на поштові марки, придбання паперу, оплату послуг маркувальних машин, виплату винагороди присяжним та інше) забезпечені лише на 29% і становлять 447,6 млн грн при потребі 1,511 млрд грн.
Що це означає для судів я постараюся пояснити мовою процесуальних кодексів.
Отже, відсутність коштів на відправку кореспонденції і не просто кореспонденції, а з повідомленням про вручення, (та що коштує в Укрпошті 35 грн за один лист) створює такі процесуальні перепони для відправлення правосуддя.
Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Частиною 5 статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Частиною 7 статті 178 ЦПК визначається порядок подачі відзиву і строк на його подачу;
Частиною 3 ст. 179 ЦПК України визначається порядок і строк подачі відповіді на відзив;
Частиною 3 статті 180 ЦПК України визначається порядок і строк подачі заперечень відповідача на відзив;
Частиною 3 статті 181 ЦПК України визначається порядок і строк подачі пояснень третіх осіб. Окрім того, із відзивом відповідач має подати свої докази.
Отже, після прийняття позову від позивача, суд скеровує відповідачу(ам) та третім особам копію позову із поданими додатками і з часу отримання цього позову триває досудова процедура подання сторонами відзиву, доказів, відповіді та відзив, заперечень, пояснень.
Ці процесуальні дії вчиняються у встановлений судом строк, обчислення якого здійснюється у порядку визначеному ст. 123 ЦПК України. Саме вручення цих документів, засвідчується поштовим повідомленням і після цього починається обрахунок процесуального строку. Коли ці процесуальні дії вчинені, суд призначає судове засідання і направляє сторонам та третім особам судові повістки, які мають бути вручені так, як це записано у ч. 5 ст. 128 ЦПК (за 5 днів до судового розгляду).
Окрім того, частиною 5 статті 172 ЦПК України визначається порядок вручення копії судового рішення, особам, які не були присутні у судовому засіданні. Днем вручення такого рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. А відповідно з цього часу у особи виникає право на подачу апеляційної скарги на судове рішення.
Отже, якщо суд не має можливості скерувати вказані процесуальні документи поштою з повідомленням про вручення , подальше вчинення будь-яких процесуальних дій фактично призупиняється і суд не може контролювати дотримання процесуальних строків.
Фактично суд не має можливості приступити до розгляду справи, якщо не має будь-якої інформації про те, чи відповідач отримав копію позову, чи сторони отримали судові повістки.
Такі ж проблеми виникають при розгляді справ в порядку КАС України. Але звичайно тут трошки простіше, оскільки більшість суб'єктів владних повноважень мають електронні адреси.
При розгляді кримінальних проваджень, аналогічно виникають проблеми із врученням обвинуваченому, потерпілому і свідкам судових викликів. При цьому відкриваючи судове засідання суд зобов'язаний з'ясувати чи вони отримали судові повістки , встановлює причини їх неприбуття у судове засідання. При відсутності даних про вручення судових повісток, суд не може розпочати судовий розгляд і тим більше застосувати до осіб, які не прибули у судове засідання такі заходи забезпечення кримінального провадження як привід та накладення грошового стягнення на осіб, які без поважних причин не прибули у судове засідання.
Я це детально описую не для суддів, адвокатів чи правників, які знають відповідні процесуальні норми і розуміють з яких причин судові засідання будуть відкладатися до безкінечності.
Мій пост швидше для простих громадян, в тому числі для тих, хто кричить, що суддям вічно мало коштів. Ці кошти потрібні не суддям. Обмеження фінансування судової гілки влади України призводить до порушення гарантованого статтею 55 Конституції України права громадян на доступ до правосуддя, порушення процесуальних строків розгляду справ», - отметил он.
Ранее «Судебно-юридическая газета» писала, что Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект №3985 о поэтапном внедрении ЕСИТС.
Также в парламенте появился законопроект 4360, который вовсе предлагает считать участников дела «уведомленными по умолчанию». Проще говоря, суд сбросит вам повестку, судебное решение или приказ «на электронку», а если вы не подтвердите получение, вас все равно будут считать «уведомленным», о чем секретарь суда составит соответствующую справку.
Однако, как уже писала «Судебно-юридическая газета», даже поползновения в сторону цифровизации правосудия могут в скором времени оказаться тщетными.
Дело в том, что у судов нет денег на интернет.
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.
