Останнім часом збільшилася кількість випадків блокування карткових рахунків громадян, які стали боржниками у виконавчому провадженні. Про випадки, коли водіям блокують банківські рахунки, якщо вчасно не було сплачено штраф за порушення Правил дорожнього руху, «Судово-юридична газета» вже розповідала. Втім, водії можуть навіть не здогадуватись, що за рішенням суду його було визнано винним у порушенні ПДР України, поки не скористується банківською карткою і не виявлять, що вона заблокована.
Блокування карткових рахунків відбувається майже у всіх категоріях справ: від заборгованості за кредитами до порушення правил паркування.
Проблема вже набула масового характеру, винним у цьому називають саме виконавців судових рішень.
За загальним правилом, стягнення грошових коштів з боржників повинно проводитися в межах суми заборгованості без зупинення банком операцій за рахунком клієнта.
Проте окремі суди займають прямо протилежну позицію.
Так, Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/10331/20 зазначив, що законодавство не обмежує дії виконавця щодо накладення арешту, оскільки він може бути накладений як на всі кошти, так і на всі рахунки клієнта банку, без зазначення конкретного номера рахунку у банку, що, в свою чергу, не є порушенням прав боржника, як сторони виконавчого провадження. Одночасно ОАСК попереджає, що такий вид стягнення, як стягнення на заробітну плату, звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, та має бути застосований як крайній захід у разі неможливості отримати борг у інший спосіб. Тому неспівмірний арешт зарплатного банківського рахунку порушує права позивача в частині вільного розпорядження і володіння ним своєю власністю, на яку згідно із ст. 70 Закону № 1404 не може бути звернуто стягнення.
ОАСК такі рішення виносив неодноразово.
З таким же висновком погодилася і колегія суддів Першого апеляційного адміністративного суду по справі № 200/4477/20-а.
Харківський окружний адміністративний суд, розглядаючи справу № 520/16354/2020, дійшов висновку, що виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому суд вважає, що законодавчо рахунки для отримання заробітної плати прямо не віднесено до рахунків із спеціальним режимом використання.
З таким висновком погодився і Запорізький окружний адміністративний суд, зазначивши у Рішенні по справі № 280/3868/20, що жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не віднесено рахунки юридичної особи, з яких здійснюється виплата заробітної плати, податків та зборів, до рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Таким чином, заробітна плата, податки та збори можуть сплачуватися юридичною особою з будь-якого поточного рахунку, відкритого в будь-якій банківській установі.
Взагалі, накладення арешту на карткові рахунки для соціальних виплат, заробітних плат - це табу.
Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом «Про виконавче провадження», кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Поряд з цим ч. 3 ст. 52 Закону встановлено, що банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Окрім цього за абз. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 59 Закону, виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту:
- на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість,
- на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику»,
- на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання»,
- на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами,
- на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»,
-на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки»,
- на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру;
4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Донецький окружний адміністративний суд у справі № 200/6560/20-а дійшов висновку, що зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом.
Арешт з рахунків, призначених для таких виплат, знімається судами майже автоматично. Щоправда, відповідальність за такі дії ніхто не несе. Вважається, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків не належить до повноважень виконавчої служби.
Обов’язок такого виокремлення перекладено на банківську установу. Тобто, якщо банк не надасть виконавцю інформацію та документи, що арештований рахунок призначений для виплати заробітної плати, арешт з такого рахунку не знімуть.
Проте суди не завжди визнають карткові рахунки такими, що мають спеціальний режим використання.
Сумський апеляційний суд у справі № 583/3784/20 зазначив, що норми Закону не містять заборони накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточному рахунку боржника, на який зараховується заробітна плата або пенсія боржника. Хоча далі в тексті рішення послався на норми, які забороняють це робити.
Проблеми виникають і у випадку, якщо на картковий рахунок зараховуються не тільки заробітна плата або соціальні виплати, але і інші платежі. Частина судів вважає, що такі рахунки не є зарплатними, тому не бачить підстав знімати з них арешт.
Зокрема, Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/2822/2020 зазначив, що на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата, пенсія чи соціальні виплати, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що арештований рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, оскільки не відповідає визначеним законодавством ознакам такого рахунку, а тому банком було прийнято до виконання постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника.
Також суд зазначає, що боржником ані до приватного виконавця, ані під час розгляду справи не подано належних доказів на підтвердження спеціального статусу рахунку, зокрема не було надано ні довідки з банку, яка б підтверджувала, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення, ані договору з банком, за умовами якого банк відкрив боржнику рахунки із спеціальним режимом використання.
Раніше КЦС визнав тривалу відсутність за місцем реєстрації недостатньою підставою для втрати права користування житловим приміщенням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
