Касаційний кримінальний суд у справі № 640/14690/19 дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно із системним аналізом вказаної норми початковим моментом періоду вчинення злочину, протягом якого суд призначає покарання за сукупністю вироків, є саме момент постановлення вироку, а не набрання ним законної сили.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 1 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18).
Раніше Велика Палата відкинула міркування престижу при визначенні законодавцем судової юрисдикції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
