Третій апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу кандидата у приватні виконавці В’ячеслава Репана на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 р. в адміністративній справі № 160/5279/20, яким йому відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо невидачі йому посвідчення приватного виконавця за результатами кваліфікаційного іспиту.
Про це переможець повідомив у фейсбуці. Рішення апеляції було прийняте 2 лютого 2021 року, і хоча його тексту ще немає у Єдиному державному реєстрі судових рішень, обставини справи вже відомі.
Що оскаржував позивач
Позивач, в якості кандидата до професії приватного виконавця, пройшов необхідне навчання, стажування та надав всі необхідні документи і був допущений до складання кваліфікаційного іспиту.
Як відомо, даний іспит складається з трьох етапів - виконання тестових завдань теоретичної частини, виконання ситуаційних завдань та виконання практичного завдання. Причому, на кожному етапі кандидат має набрати більше певного контрольного балу. Скажімо, практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше дев`яти балів.
Кандидат за виконання практичного завдання, за протоколом кваліфікаційної комісії, набрав лише 8,85 балів. Особливість цього етапу полягає в тому, що згідно з пунктом 17 Розділу V Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3053/5 від 25.10.2016, передбачено, що практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п`ятибальною шкалою оцінювання. Остаточна оцінка вираховується з використанням формули. Усі розрахунки результату оцінювання практичного завдання проводить і вносить до Системи тестування секретар Кваліфікаційної комісії. Тобто, на повну працює «людський фактор».
Таким чином, звертав увагу суду В’ячеслав Репан, бал за практичне завдання вираховується з використанням або особистих знань математики, або з використанням якогось невідомого калькулятора, або з використанням калькулятора телефону - процедура проведення обчислення загального балу не врегульована нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, і не обраховується автоматично автоматизованою системою анонімного тестування, яка знаходиться на сервері міністерства.
При такій процедурі обчислення отриманого балу дуже велика вірогідність математичної помилки – був переконаний кандидат до професії.
Так воно і вийшло: «Секретар допустився арифметичної помилки при підрахунку балів на третьому етапі», - зазначив на сторінках соцмереж В’ячеслав Репан.
Чому справа дійшла аж до апеляції
Дніпропетровський окружний адміністративний суд чомусь не став глибоко розбиратися у механізмах проведення кваліфікаційного іспиту.
У своєму рішенні від 15 вересня 2020 року в адміністративній справі № 160/5279/20 суд виклав позицію, згідно з якою визначення оцінки практичного завдання є дискреційним повноваженням членів Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, а тому адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Крім того, доводи позивача щодо можливих арифметичних помилок, назвали припущеннями.
На відміну від першої інстанції Третій апеляційний адміністративний суд зобов`язав відповідачів – Кваліфікаційну комісію приватних виконавців та Міністерство юстиції України надати суду інформацію щодо порядку визначення результатів оцінювання виконання практичного завдання В’ячеслава Репана із зазначенням суми балів, виставлених індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за результатами оцінки кожного критерію (законність прийнятого рішення; обґрунтованість прийнятого рішення; відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства). Крім того, відповідачі були змушені надати арифметичний розрахунок, згідно з наведеної у Порядку допуску № 3053/5 формули, за результатом якого було визначено бал третього етапу.
Очевидно, більша увага суду і сприяла ухваленню справедливого рішення.
Вічний третій етап
Щодо останнього етапу кваліфікаційних іспитів від приватних виконавців постійно чути претензії. Цей етап став перешкодою не одному кандидату. Основне, що непокоїть бажаючих долучитися до професії – суб’єктивність третього етапу.
«Сьогодні ми маємо 246 приватних виконавців, які з 2017 року працюють по всій території України. Зростання йде дуже повільно, бо Мін’юст ніяк не хоче приводити умови проведення іспиту на вступ до професії до вимог законодавства, яке говорить про автоматизоване анонімне тестування. Якщо перші два етапи іспиту ще можна назвати такими, то третій етап не є анонімним, і не є тестуванням. Через це люди масово не йдуть у професію. В такому разі у регулятора з’являться усі підстави сказати – раз приватних виконавців мало, то немає чого їм розширювати повноваження. Виходить замкнене коло», - ще восени минулого року «Судово-юридичній газеті» коментував проблему приватний виконавець Андрій Авторгов.
З того часу нічого не змінилося у підходах регулятора. Тому, хоч судова практика додасть сміливості кандидатам у приватні виконавці виборювати свої права.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
