18 березня група народних депутатів Слуги Народу зареєструвала у парламенті законопроект №5271 про державну політику у сфері подолання наслідків збройної агресії РФ. Серед ініціаторів цього законопроекту Голова Комітету соціальної політики Галина Третьякова, Голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко та представник Президента України у Конституційному Суді Федір Веніславський. Також варто відзначити, що цей проект підтримали і двоє представників Європейської солідарності: Ірина Геращенко та Марія Іонова.
Загалом цей законопроект значним чином «натхненний» положеннями опублікованого у січні проекту «Про державну політику перехідного періоду» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Так, окремі положення депутатського законопроекту є копією положень урядового, а деякі скопійовані таким чином, що вони втрачають свій основний зміст. Наприклад, термін «перехідний період» зустрічається у тексті лише один раз, і автори зовсім не розкривають, які заходи будуть проходити під час нього, а тому неясно, чому він має тривати цілих 25 років.
Хоча назвати його лише укороченою реплікою законопроекту Мінреінтеграції все ж не можна. Адже це не був би законопроект Галини Третьякової, якби у ньому не було б суперечливих пропозицій.
Соцвиплати – на окупанті
Однією з ключових, якщо не ключовою ідеєю, яка відрізняє депутатський проект від урядового – специфіка здійснення соціальних виплат. Отже, частина 3 статті 4 законопроекту визначає наступне: «Обов’язок щодо соціального та пенсійного забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, покладений на Російську Федерацію як державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права».
Тобто, автори законопроекту пропонують перекласти обов’язок здійснювати соціальне забезпечення населення на окупованих територіях на окупаційні адміністрації РФ. Це можна трактувати як спробу створити правові підстави для припинення здійснення виплат пенсій та інших виплат для людей, що живуть у Криму та окупованих частинах Луганської та Донецької областей.
Законопроект не містить жодних уточнень чи звужень цих положень, а тому у «зоні ризику» опиняються взагалі всі отримувачі соціальних виплат, а не, наприклад, лише ті, хто був помічений в антиукраїнській діяльності. Натомість дуже важко уявити, що після ухвалення цього законопроекту окупанти почнуть здійснювати виплати «неугодним». У пояснювальній записці автори про цю пропозицію не згадують, тож про причини включення відповідних положень у законопроект можна лише здогадуватися.
Потрібно більше ВЦА
Другою важливою новелою законопроекту є пропозиція створити нові військово-цивільні адміністрації на додачу до вже існуючих. Так, законопроект передбачає, що на неокупованих територіях будуть створені «територіальні органи центральних органів виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування тимчасово окупованої території України у вигнанні (екзилі) у вигляді військово – цивільних адміністрацій».
При цьому варто відзначити, що усталеною практикою є застосування словосполучення «в екзилі» щодо урядів, які вимушені були перебратися в іншу країну через окупацію. Це може призвести до зайвих маніпуляцій з боку РФ та окупаційних сил – мовляв, таким чином Україна опосередковано визнає статус «Республіки Крим», «ЛНР» та «ДНР» в якості державних утворень. Тож із такими пропозиціями варто бути обережними. І так само пояснювальна записка не роз’яснює, у чому полягає потреба саме створити ці нові ВЦА, а не передати відповідні повноваження вже наявним структурам.
Інша сумнівна пропозиція статті про ВЦА в екзилі стосується Криму. Так, частина 3 статті 8 визначає, що «до деокупації Автономної Республіки Крим та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим виконує повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Тобто, повноваження Верховної Ради АРК, визначені у Конституції, на себе перебирає орган, про який у Конституції лише згадується. Через що виникають певні сумніви у доречності та конституційності такої пропозиції.
Таким чином, ми маємо депутатський законопроект, який суттєво звужує запропоноване Мінреінтеграції регулювання і натомість пропонує декілька новел, які викликають серйозні сумніви щодо відповідності їх Конституції України. Тож, цілком можливо, що це ще одна спроба внести «потрібні» зміни у законодавство під благими намірами боротьби з окупацією та агресією.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Раді зареєстрували законопроект, який передбачає звуження дипломатичного імунітету іноземних громадян.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
