Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на засіданні 30 березня рекомендував парламенту ухвалити у першому читанні законопроект №5173, який передбачає внесення змін до правил та вимог до декларування посадовими особами та державними службовцями. Сам проект доволі невеликий і має на увазі лише три зміни до закону «Про запобігання корупції», неможливість дотримання яких самі автори обґрунтовують «об’єктивними причинами». Перше, на чому зупинилися автори – питання «дешевих» корпоративних прав власності.
Депутати зазначають, що не в усіх випадках наявність у посадовця корпоративних прав власності має на увазі конфлікт інтересів. У якості прикладу вони наводять «ваучерну приватизацію» 90-х років, коли «мільйони українців стали міноратними власниками сотень тисяч підприємств». Автори пишуть, що вартість більшості ваучерних акцій не перевищує навіть одного прожиткового мінімуму, а передача таких прав в управління обійдеться власнику дорожче самих акцій. Тому вони пропонують встановити нижню межу для обов’язкової передачі цінних паперів в управління.
Для цього у частину 6 статті 36, яка визначає перелік осіб, на яких не поширюються вимоги щодо обов’язкової передачі корпоративних прав в управління, пропонують додати пункт 1-1. Цим пунктом буде встановлено, що такі вимоги не поширюються на «осіб, що володіють цінними паперами, номінальна вартість яких не перевищує 1 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня звітного року».
Далі автори звернули увагу на деякі питання, пов’язані із необов’язковістю оформлення біометричних паспортів. Так, чинна норма статті 46 закону передбачає серед іншого, що у декларації обов’язково необхідно вказати унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР) суб’єкта декларування та членів його сім’ї. УНЗР є незмінним протягом усього життя і присвоюється лише при оформленні біометричних документів – ID-картки чи біометричного закордонного паспорта.
Разом із тим, частина суб’єктів декларування або членів їхніх родин можуть мати паспорт-книжку та не мати біометричного закордонного паспорта. У такому разі така людина не матиме УНЗР і не зможе вказати його у декларації, що становитиме порушення закону. При цьому під час заповнення декларації у відповідних розділах НАЗК дало суб’єктам декларування можливість обрати опцію «не застосовується», якщо у них немає такого номера. Втім, на думку авторів, це є порушенням закону, адже він не містить винятків із загального правила.
Для того, щоб вирішити цю проблему, законопроект передбачає доповнення відповідного положення статті 46 словосполученням «(за наявності)». Таким чином, вказувати УНЗР будуть зобов’язані лише люди, які мають такий унікальний номер.
Також незакритим питанням, яке законопроект має вирішити, є особливості декларування рахунків колишнього ощадбанку СРСР. Суб’єкти декларування зобов’язані подавати відомості про свої банківські рахунки у форматі IBAN. Разом із тим, не всім рахункам в Україні такий формат присвоюється – наприклад, законодавство передбачає, що рахунок, на якому залишилися невиплачені кошти вкладів у Ощадбанку СРСР, «є не персоніфікованим, йому не присвоюється міжнародний формат IBAN».
У зв’язку з цим автори пропонують доповнити пункт 8-1 частини 1 статті 46 наступним положенням: «Не підлягають декларуванню рахунки, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України».
Антикорупційний комітет загалом рекомендував парламенту прийняти цей законопроект у першому читанні та скоротити строки його підготовки до другого. Проте, не обійшлося і без зауважень. Так, було підтримано пропозицію під час підготовки до другого читання уточнити, що передавати акції у корпоративне управління не потрібно, якщо їхня сукупна вартість не перевищує 1 прожитковий мінімум. І також депутати все ж висловили сумніви щодо того, чи дійсно існує потреба змін, що стосується особливостей декларування осіб, що не мають біометричних паспортів.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Комітет з питань правової політики звинуватили у «ручному управлінні» через визнання неконституційними певних законопроектів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
