Комітет Верховної Ради України з питань правової політики на засіданні 1 квітня 2021 року рекомендував ухвалити в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству (реєстр. № 3774 від 2 липня 2020 року).
Проектом Закону пропонується:
- надати Міністерству юстиції України право забороняти проведення реєстраційних дій на період розгляду скарги на реєстраційні дії (рішення);
- усунути положення, які дозволяли недобросовісним особам блокувати розгляд скарг Міністерством юстиції України, запровадити обов'язковість оприлюднення прийнятих Міністерством юстиції України рішень на офіційному вебсайті;
- запровадити правило про зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення);
- збільшити строк на оскарження реєстраційних дій (рішень) – з 60 календарних днів до 3 місяців із одночасним запровадженням граничного строку (3 роки з дня проведення оскаржуваної реєстраційної дії), після спливу якого право на відповідне адміністративне оскарження не може бути реалізоване;
- скасувати процедуру зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- встановити, що протокол зборів стосовно зміни керівника має бути підписаний учасниками, які голосували за відповідне рішення та голосів яких достатньо для його прийняття;
- запровадити правило про те, що правочин про розірвання договору оренди землі сільськогосподарського призначення, за яким орендарем є юридична особа, проголошується за замовчуванням значним, тобто потребує попереднього рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його укладення.
Одним із найцікавіших положень законопроекту є запровадження можливості проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб без втручання людини, тобто без участі державного реєстратора.
Реєстраційні дії без участі державного реєстратора будуть проводитися таким чином.
Фізичною особою щодо себе, керівником юридичної особи чи засновниками (учасниками) юридичної особи (у разі необхідності прийняття такими учасниками (засновниками) рішення) щодо відповідної юридичної особи в режимі реального часу через портал електронних сервісів нададуть можливість проводити такі реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі:
1) державна реєстрація фізичної особи підприємцем;
2) державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;
3) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім випадку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або визнанням її безвісно відсутньою;
4) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не потребує рішення уповноваженого органу управління юридичної особи;
5) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, зокрема перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту (у разі одностайного прийняття рішення уповноваженим органом управління юридичної особи, що підтверджується кваліфікованими електронними підписами усіх засновників (учасників) такої юридичної особи).
Для проведення державної реєстрації фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи використовують засоби електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Під час проведення державної реєстрації відповідно до цієї статті в режимі реального часу програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру встановлюється наявність (відсутність) заборони вчинення реєстраційних дій та/або відомостей в Єдиному державному реєстрі про таку фізичну особу - підприємця (у разі державної реєстрації фізичної особи підприємцем). За відсутності таких відомостей програмне забезпечення Єдиного державного реєстру забезпечує проведення державної реєстрації.
У разі наявності відповідних відомостей в Єдиному державному реєстрі фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи інформуються про це та отримують рекомендації у форматі «запитання – відповідь» щодо вчинення ними подальших дій.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв’язку з її смертю або визнанням її померлою проводиться програмним забезпечення Єдиного державного реєстру у разі отримання в порядку інформаційної взаємодії відповідних відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Державна реєстрація без участі державного реєстратора буде проводитися без справляння адміністративного збору.
Які прогалини хочуть прибрати нардепи за допомогою законопроекту.
По-перше, існуючий механізм розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора не передбачає адекватних інструментів реагування на випадок, якщо після незаконної реєстраційної дії та подання потерпілою особою скарги до Міністерства юстиції України щодо відповідного об'єкта проводяться нові реєстраційні дії. Особливо проблемними є випадки, коли нові реєстраційні дії самі по собі, з формальної точки зору, є законними – у такому разі Міністерству юстиції України доводиться або відмовляти в задоволенні скарги або залишати рішення про задоволення скарги без виконання, а скаржник змушений звертатися до суду для захисту своїх прав.
По-друге, за чинним законодавством встановлено низку надмірних формальних вимог до змісту скарги, яка подається до Міністерства юстиції України, наприклад, щодо обов'язкового зазначення у ній норм законодавства, які порушено, відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, а також вимог щодо засвідчення копій документів, які додаються до скарги.
По-третє, за чинним законодавством у разі відмови в задоволенні скарги через її неналежне оформлення скаржник має право повторно звернутися зі скаргою, однак в межах визначеного строку на оскарження, який в такому випадку не зупиняється та спливає у загальному порядку. Раніше дуже багато скаржників, які зверталися до Міністерства юстиції України, отримували спочатку відмову через неналежне оформлення скарги, а після усунення недоліків скарги – відмову через пропущений строк на оскарження.
По-четверте, нинішній інститут "зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації" на практиці нерідко використовується недобросовісними особами для так званого "підвішування" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на строк до 15 днів, протягом якого проведення реєстраційних дій блокується.
По-п'яте, чинне законодавство передбачає можливість підписання протоколу загальних зборів учасників юридичної особи лише головою та секретарем зборів (для товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю достатньо підпису одного лише голови зборів).
Часто рейдерські дії, пов'язані з незаконною зміною керівника юридичної особи, супроводжуються підписанням недобросовісною особою протоколу, в якому стверджується, що на зборах була присутня достатня кількість учасників і що вони голосували за відповідне рішення (хоча насправді такі факти не мали місця).
По-шосте, в аграрній сфері непоодинокими є випадки, коли керівник юридичної особи, яка є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, недобросовісно (без погодження із учасниками такої юридичної особи та всупереч її інтересам) підписує правочин про дострокове розірвання відповідних договорів оренди. На жаль, не всі учасники відповідних юридичних осіб розуміють відповідні ризики та передбачають у статутах обмеження повноважень керівника на підписання відповідних правочинів.
По-сьоме, чинне законодавство не передбачає можливості проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб без втручання людини, гальмуючи тим самим впровадження швидкого реєстраційного сервісу з нульовими корупційними ризиками.
В останньому випадку законотворці викликали подив у ГНЕУ, яке заявило, що ця норма виглядає неоднозначною і не забезпечує чіткого розуміння, як здійснюється доступ до реєстру. В Головному управлінні вважають, що така реєстрація не повною мірою узгоджується з природою державної реєстрації. Там звертають увагу, що державна реєстрація – це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, політичної партії, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі тощо (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону). Саме тому порядок такої реєстрації встановлюється законом, а її проведення покладається на державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – державний реєстратор) та інших суб’єктів державної реєстрації.
Здійснювати реєстраційні дії повинні люди зі спеціальною юридичною освітою, досвідом роботи у галузі права та професійними знаннями.
Крім того, у Законі передбачено здійснення контролю у сфері державної реєстрації з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами (ст. 341) та встановлено відповідальність суб’єктів державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації (ст. 35 цього Закону), що не може бути застосовано у разі проведення державної реєстрації самим заявником без державного реєстратора, що може негативно позначитися на захисті прав інших фізичних та юридичних осіб.
Крім цього, запропонована «самостійна» державна реєстрація заявником може стати передумовою для вчинення правопорушень у сфері державної реєстрації, в тому числі «рейдерській» діяльності, саме на запобігання якої спрямований законопроект.
Також пропозиція про самостійне проведення державної реєстрації заявником не узгоджується з визначеною у Законі системою органів державної реєстрації, згідно з якою з суб’єктами державної реєстрації, що вчиняють реєстраційні дії є: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону); системою органів у сфері державної реєстрації, яку становлять Міністерство юстиції України та інші суб’єкти державної реєстрації (ч. 1 ст. 5 Закону); а також з тим, що державну реєстрацію здійснюють державні реєстратори та нотаріуси (ч. 1 ст. 6 Закону).
Крім того, запровадження вказаного порядку потребуватиме розроблення відповідного програмного забезпечення та налагодження процесів, які забезпечуватимуть ці процедури.
Раніше Президент заветував закон про єдиний портал повідомлень викривачів корупції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
