Кабмін погодився на збільшення кількості арбітражних установ. Про це свідчить законопроект № 5347 від 08.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів».
Законопроект розроблений Міністерством юстиції України та переданий на розгляд парламентського комітету з питань правової політики.
Проектом Закону пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону № 4002-ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Запропонованими змінами пропонується розширення кількості спорів, що можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, зокрема, передбачається можливість розгляду арбітражем справ у спорах:
- з цивільно-правових договірних відносин у сферах приватизації майна, публічних закупівель;
- з корпоративних відносин, що виникають з договору, без обов’язкової арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками;
- за участю нерезидента, пов’язаних із здійсненням інвестицій іноземним інвестором в Україні або українським інвестором за кордоном.
Також пропонується встановити порядок вирішення питань щодо визначення складу арбітражу апеляційним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ (для постійно діючих арбітражних установ, крім Міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України).
Зміни до Закону № 4002-ХІІ передбачають положення щодо можливості утворення в Україні постійно діючих арбітражних установ, крім Міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, засновниками яких пропонується визначити неприбуткові організації, що зареєстровані відповідно до законодавства України, або філії та представництва організацій, що зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, та які є засновниками арбітражних установ за кордоном.
Постійно діючі арбітражні установи можуть утворюватися та діяти при:
- неприбутковій організації, зареєстрованій відповідно до законодавства України, та внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій, строк діяльності якої від моменту державної реєстрації до прийняття рішення про утворення постійно діючої арбітражної установи становить понад десять років;
- філії або представництві організації, зареєстрованої відповідно до законодавства іноземної держави, на території України за умови, що така організація є засновником арбітражної установи за кордоном, строк діяльності якої становить понад п’ять років.
Постійно діючі арбітражні установи утворюються без статусу юридичної особи та підлягають державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Крім того, змінами до Закону № 755-ІV пропонується передбачити порядок державної реєстрації постійно діючих арбітражних установ.
Разом з тим з метою уникнення можливих зловживань Прикінцевими та перехідними положеннями проекту Закону передбачається, що постійно діючі арбітражні установи, утворені після набрання чинності цим Законом, зможуть здійснювати розгляд справ у спорах щодо нерухомого майна через п’ять років з дня їх державної реєстрації.
В Уряді таким чином планують підвищити інвестиційну привабливість України через призму розвитку та поширення альтернативних способів вирішення спорів, зокрема міжнародного комерційного арбітражу, а також зменшити навантаження на державні суди.
Сьогодні в Україні діють дві постійно діючі арбітражні установи при Торгово-промисловій палаті України – Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія, які здійснюють свою діяльність відповідно до Закону.
Закон № 4002-ХІІ не містить обмежень щодо можливості утворення інших постійно діючих арбітражних установ, проте механізми утворення та державної реєстрації таких арбітражних установ відсутні.
Звичайно, що їх реєстрацію Мін’юст планує залишити за собою.
Раніше Денис Монастирський розповів, як буде виглядати спеціальне досудове розслідування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
