Пройшов вже понад рік з моменту запровадження в Кодекс України про адміністративні правопорушення статті 44-3, і підсумки цього року – неефективність і непропорційність притягнення до відповідальності – стають все більш очевидними. Про проблеми зі штрафами за цією статтею говорять у своєму законопроекті №5372 народні депутати Олексій Гончаренко та Сергій Алєксєєв. Вони зазначають, що хочуть «гуманізувати» ці штрафи, проте на практиці їхній законопроект передбачає протилежне.
У пояснювальній записці автори звертають увагу на те, що диспозиція статті 44-3 передбачає відповідальність громадян та посадових осіб, у тому числі, за порушення «рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами». У підсумку, під загрозою величезних штрафів підприємство може опинитися лише за те, що, наприклад, не розмістило у своєму приміщенні плакат про важливість миття рук для запобігання поширенню коронавірусу.
«Тому вважаємо, що з огляду на статистику складення протоколів за порушення правил карантину та фактичного притягнення порушників до відповідальності виникає необхідність внесення змін до існуючої редакції статті 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей», шляхом передбачення пом’якшення санкцій за її порушення, зокрема можливість застосування адміністративного стягнення у вигляді попередження та суттєве зменшення розмірів як мінімального, так і максимального штрафів», – підсумовують законодавці.
Натомість, якщо подивитися у сам текст законопроекту, про жодну гуманізацію чи зменшення штрафів не йдеться. Навпаки – з тексту законопроекту випливає, що штрафи мають збільшитися. До того ж – у десятки разів. Законопроект передбачає наступні зміни у статті:
Якщо внести відповідні зміни у текст закону, то отримаємо, що порушення карантину «тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів… і на посадових осіб - від двохсот до п’ятисот тисяч неоподатковуваних мінімумів». Таким чином максимальний розмір штрафу зростає з 34 тисяч до 3,4 мільйонів гривень, а для посадових осіб – до 8,5 млн гривень!
Очевидна абсурдність таких штрафів у поєднанні з озвученими мотивами «гуманізації» та «зниження штрафів» підводить нас до найбільш імовірних причин появи такого законопроекту – народні депутати були неуважні при його складанні. Ймовірніше за все, вони просто не включили «тисяч» у словосполучення, яке треба замінити. Головне тепер – щоб така сама неуважність не охопила комітет з правоохоронної діяльності та більшість народних депутатів.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що правоохоронний комітет рекомендував парламенту ухвалити законопроект про електронне досудове розслідування за основу і в цілому.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
