Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 725/1477/18 та зазначив щодо процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК України прокурор - процесуальний керівник зобов'язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що чоловік в ході проведення оперативної закупки, перебуваючи в приміщенні гаража, який розташований на території домоволодіння, умисно, незаконно збув «покупцю» поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження в середині, що за висновком експерта є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, загальною масою 2,758 г.
Надалі чоловік повторно придбав наркотичний засіб- канабіс із метою подальшого незаконного збуту та зберігав при собі, та потім незаконно збув «покупцю» два паперові згортки з речовинами рослинного походження в середині, що за висновком експерта є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, загальною масою 4,60 г.
За вироком місцевого суду чоловіка було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, та із застосуванням ст. 69 КК йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, за виключенням житла.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду, а кримінальне провадження закрив у зв’язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведеності винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати.
За наслідками апеляційного розгляду, суд дійшов висновку про те, що доводи сторони захисту знайшли своє підтвердження в частині недотримання стороною обвинувачення вимог статей 246, 271, 290 КПК України, що стосується оформлення процесуальних документів на проведення НСРД та їх відкриття.
Так, розглядаючи справу, ВС наголосив, що для перевірки доказів на предмет їх допустимості ці рішення мають бути відкриті стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України, що є важливою гарантією змагальності і рівності сторін у кримінальному провадженні.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року № 13-37кс18 у справі № 751/7557/15-к, для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою для їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо НСРД.
Ці документи (процесуальні рішення) виступають правовою підставою для проведення НСРД з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
З огляду на те, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.
Щодо процесуальних документів, які мають гриф секретності, то ВС зазначив, за змістом статей 85, 92, 290 КПК України прокурор - процесуальний керівник зобов'язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.
Також Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше нею у постанові від 16 січня 2019 року у провадженні № 13-37кс18, акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України.
Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та рішення суду апеляційної інстанції, результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, викладені у протоколі, обґрунтовані даними, отриманими в результаті проведення НСРД-втручання в приватне спілкування шляхом здійснення аудіо-, відеоконтролю особи згідно зі ст. 260 КПК України, що проводились стосовно засудженого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області від 27 березня 2017 року, яка в матеріалах провадження відсутня.
Водночас апеляційним судом також вказано, що зазначена ухвала апеляційного суду стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України не відкривалася. Прокурором під час досудового розслідування заходи, спрямовані на її розсекречення не вживалися.
На думку ВС, апеляційний суд, урахувавши зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 16 січня та 16 жовтня 2019 року, дійшов обґрунтованого висновку про незаконність процесуального документа, на підставі якого проведена негласна слідча дія – оперативна закупка, та про недопустимість доказів, отриманих у результаті її проведення, як в подальшому надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості особи у вчиненні збуту наркотичного засобу.
Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
