Комітет з питань правоохоронної діяльності на засіданні 30 червня розглянув законопроект «Про амністію з нагоди 30-ї річниці Незалежності України» №5249.
Проектом пропонується оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають неповнолітніх дітей або дітей, визнаних особами з інвалідністю, до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій, тощо.
Основними критеріями для застосування амністії є:
- незначна суспільна небезпека діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання;
- об’єктивні фактори (тяжка хвороба, похилий вік тощо), що суттєво знижують небезпечність осіб, яких пропонується звільнити від відбування покарання;
- значний строк відбутого засудженими особами покарання на момент проголошення амністії.
Рішення про застосування чи незастосування амністії прийматиметься судом щодо кожної особи індивідуально.
За повідомленням Мін’юсту у разі прийняття законопроекту попередньо підлягатимуть звільненню 1046 осіб (які підпадатимуть під дію статей 1-5, 7 проекту), також 135 засудженим, які відбувають покарання у виді обмеження волі та інші покарання, не пов’язані з позбавленням волі, буде скорочено наполовину невідбуту частину покарання.
Законопроектом визначено категорії засуджених, щодо яких амністія не застосовується. Це, насамперед, особи, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і особи яких засуджено до довічного позбавлення волі; які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів; особи, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб; особи, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисне кримінальне правопорушення, а також особи, які вчинили злочини з використанням службового становища (корупційні злочини).
Разом з тим, Міністерство юстиції вважає за доцільне доповнити законопроект положеннями щодо незастосування амністії не тільки осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів (частина друга статті 286 КК України, 2001 р.; частина друга статті 215 КК України, 1960 р.), але й до осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 286-1 КК, а також до осіб, яких засуджено за домашнє насильство (стаття 126-1 КК України, 2001 р.); неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (частина друга статті 137 КК України, 2001 р.); домагання дитини для сексуальних цілей (стаття 156-1 КК України, 2001 р.); незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей (стаття 203-2 КК України, 2001 р.); жорстоке поводження з тваринами (стаття 299 КК України, 2001 р.).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, не заперечуючи проти ідеї законопроекту, висловило низку зауважень до законопроекту, зазначивши, що системний аналіз запропонованих суб'єктом права законодавчої ініціативи приписів щодо звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінальних проступків, а також осіб, кримінальні провадження стосовно яких за кримінальними проступками розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, свідчить про необхідність їх комплексного перегляду.
Так, наприклад, у статтях 2, 3 та 4 проекту взагалі не згадується про вищезазначену категорію осіб. Так, у статті 2 проекту зазначається, що звільнення від відбування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, застосовується до осіб (крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, та осіб, зазначених у частині 4 статті 86 КК), засуджених за злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими та не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання. Таким чином, особи, засуджені за кримінальні проступки, яким призначено покарання, наприклад, у виді обмеження волі, навіть за умови відбуття ними на день набрання чинності цим Законом не менше однієї чверті призначеного строку покарання, не підлягатимуть звільненню від відбування покарання.
Заслухавши інформацію членів Комітету, всебічно обговоривши питання, члени Комітету зазначили, що амністія є актом людяності та реалізації принципу гуманізму з боку держави щодо осіб, які відбувають покарання; прийняття законопроекту дозволить зменшити чисельність осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі та не становлять значної суспільної небезпеки, сприятиме покращенню матеріально-побутових умов тримання засуджених та дозволить зменшити витрати держави на їх утримання у виправних закладах.
З огляду на зазначене, Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді України проект Закону України «Про амністію з нагоди 30-ї річниці Незалежності України (реєстр. № 5249) прийняти за основу.
Нижче наводимо текст закону.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
