Сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов’язків.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів адміністративного суду у справі № 640/18290/19.
Обставини справи
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Для усунення недоліків, а саме сплати судового збору в сумі 28815,00 грн, судом встановлено семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не менше, ніж з дня, наступного за останнім днем строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Пізніше Головне управління ДПС у м. Києві подало до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року відмовлено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у продовженні процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві повернуто особі, яка її подала.
16 вересня 2020 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Одночасно заявник ставить питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що не сплив річний строк на подачу апеляційної скарги, та відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги відповідач додає платіжне доручення № 4285 від 17 серпня 2020 року на суму 28 815 грн 00 коп.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху у зв`язку з пропуском строку встановленого п. 1 ч. 1 ст. 295 КАС України. Надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано клопотання про усунення недоліків, в якому підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено організаційні зміни та реформу податкового органу, а також встановлення з 12 березня 2020 року карантину на всій території України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд виходив з того, що пов`язані з фінансуванням, так само як і зміни в організації діяльності державного органу, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу на новий апеляційний розгляд. В обґрунтування своїх вимог посилався на порушення судом норм процесуального права. Указував, що судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою вдруге, оскільки скаржником не було виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Зробивши указаний висновок, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що первісна апеляційна скарга повернута скаржнику ухвалою від 21 серпня 2020 року у зв`язку з несплатою судового збору за її подання. При цьому ухвала про повернення апеляційної скарги від 21 серпня 2020 року направлена судом на адресу скаржника лише 28 серпня 2020 року.
До того ж повернення апеляційної скарги не позбавляло право скаржника відповідно до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано оригінал платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Таким чином, ВС звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і при другому в діях відповідача убачається сумлінне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.
Отже висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою вдруге 16 вересня 2020 року (до якої ним додана квитанція про сплату судового збору) є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Одночасно Верховний Суд зазначив, що оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог КАС України (форма та зміст), дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 21 серпня 2020 року у найкоротші строки, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження.
Крім того, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що податковим органом сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення № 4285 від 17 серпня 2020 року, яке 27 серпня 2020 року отримано Шостим апеляційним адміністративним судом разом із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.
На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.
ВС підкреслив, що скаржник у цьому випадку вживав заходи та залежні від нього дії щодо сплати судового збору, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після сплати судового збору без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно, тому колегія суддів не погодилась з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відсутні.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, а справу направив до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи допускає закон фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
