Вже незабаром, 7 листопада, мають набути чинності одразу два закони стосовно режиму paperless (режим «без паперів»). На своїй сторінці у Facebook міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначав:
«Президент України Володимир Зеленський підписав закон про paperless, який дозволить втілити нашу глобальну ціль, – усі 100% послуг в онлайні до 2024 року.
Завдяки режиму paperless зможемо запускати автоматично електронні послуги. Закон про режим «без паперів» діє рамково. Він дозволить не змінювати закон під кожну послугу, яку ми хочемо зробити електронною. Це значно пришвидшить цифровізацію.
Автоматизація послуг виключить людський фактор із процесу ухвалення рішень. Державні сервіси стануть прозорими та без корупції. А держустанови не зможуть вимагати від людини інформацію, яка і так вже є про неї в реєстрах. Це означає, що непотрібних папірців у житті українців стане набагато менше».
Отже, 15 липня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон про особливості надання електронних публічних послуг (законопроект 5495 від 14.05.2021, автори: Крячко М.В., Клочко А.А. та інші народні депутати партії «Слуга народу»).
Цей закон визначає засади надання електронних публічних послуг, публічних послуг, комплексних електронних публічних послуг та автоматичного режиму надання електронних публічних послуг. Як зазначено у п. 1 пояснювальної записки до законопроекту, необхідність його прийняття обумовлена потребою у законодавчому врегулюванні питань, пов’язаних з наданням (отриманням) всіх категорій публічних послуг.
- Сам закон було прийнято, незважаючи на чисельні зауваження Головного юридичного управління та Головного науково-експертного управління, зокрема в яких йшлося про «нечітку та суперечливу сферу дії законопроекту» та суперечність «між нормами різних законодавчих актів, що мають однакову юридичну силу». Тобто законопроект містить логічні та змістовні помилки, а у його положеннях відсутнє належне правове регулювання. Відтак, на думку фахівців, він діятиме окремо від інших законодавчих актів. У своєму узагальнюючому висновку Головне юридичне управління запропонувало проект Закону України про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг у пропонованій редакції взагалі відхилити.
Однак пізніше, у вересні, депутати прийняли ще один Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних) послуг» (законопроект 5845 від 10.08.2021, за ініціативи Фріса І. П. та інших). Він виступає в ролі уточнення положень Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг». Другий закон стосується зокрема принципу «мовчазної згоди» та випадки, коли цей принцип не може застосовуватись.
Взагалі, «мовчазна згода» передбачає надання електронних публічних послуг без одержання від державних органів, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, державних та комунальних підприємств, установ та організацій відомостей та/або документів (крім судових рішень та виконавчих документів).
Крім цього, за Кабінетом Міністрів України закріплено повноваження визначати перелік випадків, у яких суб’єкт надання публічних (електронних публічних) послуг може надавати електронні публічні послуги за замовчуванням.
Отже, основними змінами закону є такі пункти:
- Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з наданням публічних (електронних публічних) послуг. Також дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, які визначені частиною другою статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги».
- Протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту суб’єкт підтверджує або заперечує видачу відповідної публічної (електронної публічної) послуги.
- Принцип надання публічної (електронної публічної) послуги за замовчуванням не може застосовуватися до:
- державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав;
- державної реєстрації актів цивільного стану громадян;
- державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців;
- державної реєстрації релігійних організацій та їх структурних підрозділів, всеукраїнських профспілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
- державної реєстрації відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, символіки громадських формувань;
- державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;
- реєстрації статутів територіальних громад, в тому числі міст Києва та Севастополя;
- реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук;
- процедур відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, виконавчого провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
- У разі якщо законодавством для отримання публічної послуги вимагається встановлення повноважень представника фізичної особи, фізичної особи – підприємця або юридичної особи та/або подання в паперовій формі документа, що посвідчує такі повноваження, для надання електронних публічних послуг належним дотриманням цієї вимоги вважається перевірка повноважень представника фізичної особи, фізичної особи-підприємця або юридичної особи з використанням відомостей (документів), що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах або за довіреністю, виданою в порядку, встановленому законодавством.
- Перелік випадків, у яких суб’єкт надання публічних (електронних публічних) послуг може надавати електронні публічні послуги за замовчуванням, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.
