Сама лише трансформація одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший (без скорочення штату) не є підставою для звільнення з публічної служби з указаних підстав.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 480/4226/18.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Сумській області (відповідач-2), в якому, зокрема, просив визнати незаконним і скасувати наказ ДФС України про звільнення позивача з посади та податкової міліції ДФС за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР, та поновити позивача на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції та в податковій міліції з часу звільнення.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що скорочення штату, як умови звільнення відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення № 114, у спірних правовідносинах не було. Він доводив, що після введення в дію змін до штатного розпису кількість штатних одиниць за посадою «перший заступник начальника» не змінилася.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.
- Визнано протиправним і скасовано наказ ДФС України про звільнення позивача з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114 (через скорочення штатів).
- Визнано протиправним і скасовано наказ ГУ ДФС у Сумській області «По особовому складу».
- Поновлено позивача на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції та в податковій міліції ДФС України.
- Стягнуто з ГУ ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 листопада 2018 року по 15 січня 2019 року в сумі 35 951 грн 07 коп без урахування податків і зборів.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Сумського окружного адміністративного суду вирішено змінити в частині визначення періоду та розміру стягнення з ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу: замість «з 08.11.2018» вказати «з 09.11.2018» та відповідно замість «35 951 грн 07 коп» вказати « 35 430 грн 04 коп». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що організаційно-штатні зміни, на які посилалися відповідачі, не передбачали скорочення посад першого заступника начальника, у зв`язку з чим у відповідачів не було підстав для звільнення позивача за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штату) Положення № 114.
Висновок Верховного Суду
Розглядаючи справу, ВС зазначив, що умовою припинення служби в органах внутрішніх справ з підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114, є скорочення штатів, тобто зміна штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад у випадку ліквідації чи реорганізації органу, в якому проходить службу особа, або внаслідок організаційно-штатних змін (зміна структури органу тощо), у разі неможливості пропозиції іншої посади.
Водночас сама лише трансформація одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший (без скорочення штату) не є підставою для звільнення з публічної служби з указаних підстав.
Також ВС нагадав, що відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» під час розгляду спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Отже, вирішуючи спори про припинення публічної служби з підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114, суди повинні з`ясувати: чи мали місце ліквідація, реорганізація чи інші організаційно-штатні зміни в органі, де проходив службу позивач, якщо так, то чи мало це наслідком скорочення штату, зокрема посади, яку обіймав позивач.
Скорочення штату може бути встановлене шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після відповідних змін.
Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що звільнення позивача було пов`язано з тими самими підставами, які вже оцінювалися Сумським окружним адміністративним судом у межах справи № 818/858/18, а саме: у зв`язку з прийняттям наказу ДФС України «Про затвердження Плану заходів зі скорочення штатної чисельності працівників Державної фіскальної служби», наказу ДФС «Про надання повноважень», наказів ГУ ДФС у Сумській області «Про введення в дію організаційної структури ГУ ДФС у Сумській області», «Про введення в дію штатного розпису на 2016 рік».
Скасовуючи наказ ДФС України від 22 січня 2018 року № 105-о та поновлюючи позивача на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, Сумський окружний адміністративний суд у справі № 818/858/18 виходив з того, що посада, яку обіймав позивач, скорочена не була.
Як установив Сумський окружний адміністративний суд у справі № 818/858/18 на підставі оцінки вказаних наказів, у структурі ГУ ДФС у Сумській області, як в 2015 році, так і після внесення змін у лютому 2016 року, була передбачена наявність двох штатних одиниць за посадою «перший заступник начальника».
ВС зазначив, що частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судами попередніх інстанцій було також досліджено штатний розпис ГУ ДФС у Сумській області на 2018 рік, затверджений 29 січня 2018 року в.о. голови ДФС України та порівняно його з Переліком змін № 1 до штатного розпису ГУ ДФС у Сумській області, що затверджений 29 березня 2018 року, з якого встановлено, що посаду першого заступника начальника з посадовим окладом 2 917 грн було виведено зі штату та одночасно введено до штату посаду першого заступника начальника з посадовим окладом 9 300 грн.
Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що як і 2016 році, так і в 2018 році посада першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області скорочена не була.
У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився про визнання податкової перевірки незаконною.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
