Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 463/6539/20.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця, недійсною оцінки майна.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду, у задоволенні скарги відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що звіт про оцінку майна станом на 22 червня 2020 року та вказана вартість у ньому повністю відповідає закону, ринковим цінам, а також підтверджується рецензією на звіт від 10 серпня 2020 року.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що згідно з абзацами першим та другим пункту 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання - відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Також ВС зазначив, що відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Згідно зі статтею 57 Закону № 1404-VIII звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Верховний Суд зазначає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішення суду, то відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
ВС також підкреслив, що доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Проте ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони є загальними та не враховують фактичних обставин цієї справи.
Так, з огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС розповів про неподання податкової звітності до контролюючого органу.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
