28 грудня у Верховній Раді було зареєстровано проект № 6475 Закону «Про допоміжні репродуктивні технології».
Цим урядовим законопроектом передбачено закріплення на рівні закону організаційних та правових засад регулювання проведення лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій, у тому числі методом сурогатного (замінного материнства).
А також пропонується визначення прав і обов’язків осіб, які проводять лікувальні програми допоміжних репродуктивних технологій, умов та порядку здійснення донації репродуктивних клітин, зберігання та використання репродуктивних клітин, ембріонів і тканин.
Згідно з проектом закону, не допускається вирішення проблеми безпліддя за допомогою методики сурогатного (замінного) материнства такими категоріями громадян:
1) особа, позбавлена батьківських прав або яка була усиновлювачем (опікуном, піклувальником) і таке усиновлення визнано недійсним або скасованим у встановленому законодавством порядку;
2) особи, які визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
3) особи, які визнані судом винними у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і судимість яких не погашена.
Не можуть скористатися методикою сурогатного (замінного) материнства особи однієї статі.
Вимоги до жінки, яка може бути сурогатною (замінною) матір’ю
Сурогатною (замінною) матір’ю може бути повнолітня дієздатна жінка, яка не має медичних протипоказань для виношування вагітності та пологів, має власну народжену нею здорову дитину без вроджених вад розвитку та надала інформовану згоду на медичне втручання.
Сурогатна матір не може одночасно бути донором яйцеклітини по відношенню до жінки, яка уклала з нею договір про сурогатне (замінне) материнство, та мати безпосередній генетичний зв’язок із дитиною, яку вона виношує.
Права та обов’язки сурогатної матері
Згідно з законопроектом, сурогатна (замінна) матір має право на утримання генетичними батьками під час вагітності та пологів. Також на отримання від них компенсації за виношування та народження дитини, компенсації втраченого заробітку в період виношування дитини, пологів та післяпологовий період.
Окрім того, замінна матір має право на відшкодування витрат на лікування у разі заподіяння шкоди здоров’ю в результаті застосування методики сурогатного (замінного) материнства.
Також вона може переривати вагітність у разі виникнення загрози її життю та за наявності медичних показань, підстави яких зазначені у переліку підстав, за наявності яких можливе штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Сурогатна (замінна) матір зобов’язана надати повну інформацію про своє фізичне, психічне та репродуктивне здоров’я.
Також жінка повинна передати народжену дитину генетичним батькам впродовж двох годин після народження, якщо інше не встановлено договором.
Сурогатна матір мусить не розголошувати дані, які стали відомі в результаті укладення договору про сурогатне замінне материнство, у тому числі інформацію про генетичних батьків та про факт виношування та народження дитини в програмі замінного материнства.
Відповідно до проекту акта, замінна матір зобов’язана під час виношування та народження дитини дотримуватися рекомендацій та приписів лікуючого лікаря і повідомляти генетичних батьків про протікання вагітності та пологів.
Стосовно вибору статі дитини
Проектом закону передбачається, що при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій вибір статі майбутньої дитини допускається при наявності медичних (ризик передачі хвороби, що пов’язана із статтю) або соціальних (наявність в сім’ї не менше двох дітей однієї статі) показань.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в Україні можуть прибрати жорсткі заборони для праці жінок і посилити захист вагітних.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
