Ненадання запитуваної інформації, володіння якою не заперечується відповідачем, у зв'язку з тим що вона зберігається в паперовому вигляді, суперечить положенням Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Таку позицію має Верховний Суд у справі № 820/4283/17 від 14 травня 2018 року.
У матеріалах справи вказано, що цей Закон «прямо забороняє розпоряднику інформації відмовляти у доступі до документа, натомість наділяючи розпорядника інформації правом визначення обсягів інформації, що надається».
Історія почалася тоді, коли чоловік звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області. У ньому він просив визнати дії щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації незаконними. А також зобов'язати ГТУЮ у Харківській області надати доступ до публічної інформації на запит.
Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову у задоволенні запиту на отримання публічної інформації. Зобов'язано ГТУЮ у Харківській області повторно розглянути запит на отримання публічної інформації. Апеляційний суд цю постанову залишив без змін.
Було встановлено, що чоловік звернувся із запитом на отримання копії матеріалів службового розслідування, яке проводилося відносно заступника начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області.
Управління повідомило позивачу, що загальний обсяг матеріалів службового розслідування складається із 222 аркушів та відмовило у їх наданні, оскільки копії вказаних вище матеріалів службового розслідування в електронному вигляді не створювалися. Тому виготовлення електронних копій запитуваних документів є тотожнім поняттю «створення нової інформації» або «створення інформації в інший спосіб».
Суди попередніх інстанцій виходили з протиправності дій відповідача щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації та дійшли висновку, що способом захисту порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин є зобов'язання відповідача повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути вказаний запит позивача.
ГТУЮ у Харківській області звернулось до суду із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог запитувача інформації, просить їх скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Натомість запитувач подав до суду відзив на цю касаційну скаргу, просив залишити скаргу без задоволення.
Верховний Суд зазначив, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме письмову чи електронну.
Наявність такого права особи підтверджується також ч. 5 ст. 19 Закону «Про доступ до публічної інформації», якою, зокрема, передбачена можливість зазначення у запиті лише електронної адреси.
«Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації, й, відповідно, отримання запитуваних копій документів тільки на електронну адресу», - йдеться у матеріалах справи.
Колегія суддів погодилася з висновками судів про те, що ненадання запитуваної інформації, володіння якою не заперечується відповідачем, у зв'язку з тим, що вона зберігається в паперовому вигляді, суперечить положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».
ВС зробив висновок, що інформація про вчинення незаконних дій під час виконання посадовою особою функцій держави, а також будь-яка інша інформація, що пов'язана із здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій, не може бути обмежена у доступі, крім випадків, прямо передбачених законодавством.
Крім того, частиною сьомою статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обмеженню підлягає інформація, а не документ.
«Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. У такому випадку копія документа повинна надаватися у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації», - зазначено у матеріалах справи.
Таким чином, Закон України «Про доступ до публічної інформації» прямо забороняє розпоряднику інформації відмовляти у доступі до документа, натомість наділяючи розпорядника інформації правом визначення обсягів інформації, що надається.
Тому ВС залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін. Касаційні скарги не задовольнив.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про виклики судового захисту у справах щодо відкритих даних.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
