Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні законопроект № 6394 від 06.12.2021 «Про економічний паспорт».
Законопроект ініціював Президент України Володимир Зеленський.
Проектом Закону визначаються особливості функціонування системи економічного паспорта, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду та забезпечує здійснення виплат таким учасникам.
Під системою економічного паспорта Президент розуміє систему, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду та забезпечує здійснення виплат таким учасникам на умовах та в порядку, передбаченому цим Законом.
Щоправда, ГНЕУ звертає увагу, що у назві хоч і йдеться про «економічний паспорт», але у тексті проекту цей термін не лише не розкривається, але й не використовується.
Під Фондом розуміється Фонд майбутніх поколінь – юридична особа, створена Кабінетом Міністрів України, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам зазначеного Фонду.
Фонд формується з державних внесків, що здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України, які надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Активи Фонду зберігаються в державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів.
Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленому законом на 1 січня календарного року, у якому здійснюється відповідний державний внесок.
Державні внески здійснюються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Фонду у зберігача Фонду щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років.
Адміністрування діяльності Фонду здійснюється адміністратором Фонду, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів та є юридичною особою, 100 відсотків акцій (часток) якої належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.
Управління активами Фонду, які формуються за рахунок державних внесків, інвестиційного доходу, що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників Фонду, штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду, здійснюється компанією з управління активами, яка діє на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління активами.
Накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку державних внесків здійснюється у Єдиному соціальному реєстрі.
Учасником Фонду є громадянин України, народжений після 1 січня 2019 року (включно), який має право на отримання виплати.
Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення учасником Фонду 18 років учасник повинен бути громадянином України та постійно проживати на території України протягом останніх п’яти років.
Виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання, купівлю власного житла, лікування тяжких захворювань або за наявності критичних станів здоров’я, які підтверджені в установленому порядку, у будь-який час до досягнення 18 років.
Це положення викликало палку дискусію серед депутатів, оскільки деякі з них вважають, що норма не узгоджується з ч. 2 ст. 24 Конституції України, оскільки ним обмежуються права громадян, зокрема, дітей, народжених до 01.01.2019. Так само вважає і Головне науково-експертне управління.
Крім того, ГНЕУ вважає, що рентна плата за користування надрами має використовуватися для забезпечення добробуту всіх громадян України, а не лише окремих їх категорій.
Здійснення виплат учасникам Фонду у сумі, облікованій на їхніх індивідуальних рахунках, але не меншій від загальної суми державних внесків, сплачених до Фонду на користь таких учасників, гарантується державою.
У ГНЕУ викликає застереження відсутність у проекті механізму повернення коштів, що зберігаються у зберігача Фонду (яким є банк), що містить ризики неповернення відповідних коштів, наприклад, у разі неплатоспроможності банку.
Крім того, виникає питання щодо долі коштів учасника Фонду, який досяг 18-річного віку, проте з певних причин не використав (принаймн, протягом певного періоду) їх.
У зв’язку з цим виникають питання, чи існує часове обмеження на право скористатися накопиченими коштами, а також який режим поширюватиметься на такі тимчасово невикористані кошти (зокрема, чи зростатиме їх обсяг внаслідок інвестиційної діяльності Фонду, чи їх розмір буде «заморожений» станом на момент досягнення учасником Фонду 18-річного віку, чи можливе розміщення відповідних коштів на депозитному рахунку банку тощо), а також питання, до якого моменту особа вважається учасником Фонду.
Також, що у проекті не передбачено ефективного механізму та гарантій збереження реальної вартості відповідних грошових коштів (з урахуванням інфляційних ризиків, у тому числі, спричинених девальвацією національної валюти тощо).
На це міністр економіки Юлія Свириденко пояснює, що накопичення будуть в гривні і вкладатися будуть у внутрішні цінні папери, тому це є гарантією, що Фонд не може збанкрутувати.
Президент сподівається, що реалізація положень Закону України «Про економічний паспорт» створить додаткові стимули для розвитку економіки, а також сприятиме формуванню цілеспрямованої державної політики щодо підвищення життєвого рівня населення.
Володимир Зеленський впевнений, що з моменту, коли Фонд почне здійснювати перші виплати, збільшиться попит на ринку нерухомості, а також на інструменти інвестування у пенсійні фонди. Це буде потужним поштовхом для розвитку ринку нерухомості та накопичувальної пенсійної системи.
Фонд стане інструментом для реалізації структурних реформ на ринку освіти. Ресурси, які зможуть отримати молоді люди для оплати свого навчання, дадуть їм більше гнучкості у виборі освітньої траєкторії. Освітні можливості та перспективи молодих людей на ринку праці менше залежатимуть від фінансового стану їхніх батьків.
Ринок освіти буде більш конкурентним та прогнозованим. Освітні установи зможуть будувати довгострокові стратегії для інвестування у розвиток освітніх продуктів та прогнозувати попит на свої послуги.
Оскільки у молоді з’явиться можливість інвестувати у свою освіту самостійно, держава зможе скоротити видатки на фінансування вищої освіти з бюджету.
Можливість використовувати кошти на лікування допоможе дітям з тяжкими хворобами покрити (хоча б частково) необхідні витрати. При цьому батьки зможуть самостійно обрати заклад, де можна отримати таку допомогу. Це сприятиме розвитку відповідних медичних послуг та формуванню лікарнями довгострокових стратегій розвитку таких послуг.
Цей же комітет погодив законопроект Зеленського про строки подання повідомлення про кінцевих бенефіціарних власників підприємств.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.
