Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 672/1402/17, в якій досліджував питання вчинення ДТП у стані алкогольного сп’яніння.
Обставини справи
Так, з матеріалів справи стає відомо, що чоловік, керуючи автомобілем «Peugeot 406», порушуючи вимоги пунктів 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, чим спричинив виїзд за межі проїзної частини з подальшим контактуванням транспортного засобу із бетонною електроопорою та стовбурами дерев, внаслідок чого пасажир отримав тілесні ушкодження, не сумісні з життям, які перебувають у прямому причинному зв`язку з вчиненням дорожньо-транспортної пригоди, та загинув на місці події.
За вироком місцевого суду чоловіка визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі п. «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» його звільнено від відбуття призначеного покарання.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
У касаційній скарзі касатор стверджував, що суди необґрунтовано виключили з обвинувачення обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, що потягло безпідставне застосування Закону України «Про амністію в 2016 році».
Висновок Верховного Суду
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор, потерпілі в апеляційному порядку, крім іншого, порушували питання про безпідставність висновків місцевого суду стосовно недоведеності факту перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення ДТП.
Апеляційний суд, залишаючи апеляційні скарги без задоволення, погодився з висновком місцевого суду про недоведеність факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом в ДТП, оскільки показання свідків у частині того, що від нього було чути запах алкоголю, з урахуванням інших наявних доказів по справі, не є безсумнівною обставиною, яка б свідчила про вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння. Цей суд виходив з того, що факт перебування особи в стані алкогольного сп`яніння може бути констатовано за даних обставин лише медичним працівником чи експертом у відповідний процесуальний спосіб.
ВС підкреслив, що, розкривши в оскарженому судовому рішенні зміст показань свідків щодо стану алкогольного сп`яніння засудженого, апеляційний суд, всупереч приписам ст. 419 КПК, не навів належні і достатні мотиви до спростування доводів апеляційних скарг прокурора і потерпілих в цій частині.
Верховний Суд неодноразово зазначав про дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків.
Верховний Суд підкреслив, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, з огляду на що, визнання висновку експерта недопустимим доказом в цьому провадженні, не є процесуальною перешкодою до визначення ознак стану алкогольного сп`яніння як обставини, що обтяжує покарання, у разі встановлення цієї обставини за результатами оцінки всієї сукупності доказів щодо встановлення такого стану.
Отже, касаційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції вимог кримінального процесуального закону стосовно правил оцінки доказів не дотримався, що призвело до передчасного висновку про відсутність стану алкогольного сп`яніння як обставини, що обтяжує покарання, призначене особі, та, з огляду на це, передчасного висновку про наявність підстав до застосування положень закону про амністію в аспекті правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, чи є визнання вини беззаперечним доказом.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
