Носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 2 ст. 263 КК) може мати місце у разі її переміщення, транспортування винуватою особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, у транспортному засобі тощо) незалежно від можливості швидкого використання цієї зброї.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 333/2341/19.
Обставини справи
Так, з матеріалів справи відомо, що чоловік, маючи злочинний умисел на вчинення контрабанди холодної зброї, досягнув згоди з невстановленим мешканцем м. Москви Російської Федерації на продаж двох ножів, оголошення щодо яких розмістив у мережі інтернет, за 96 доларів США, та переміщення їх через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю. У подальшому він та невстановлена особа погодили відправку двох ножів через водія автобуса міжнародного сполучення «Бердянськ – Москва» під виглядом запчастин для автомобіля.
Однак довести злочинний умисел на контрабанду холодної зброї він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки цього ж дня під час огляду вищезазначеного автобуса співробітниками УСБУ в Запорізькій області було виявлено та вилучено пакунок, в якому знаходились два ножі, які відповідно до висновків експертів є холодною зброєю колюче-ріжучою дії, виготовлені промисловим способом.
За вироком місцевого суду чоловіка визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та виправдано у зв’язку з недоведеністю, що в його діях є склад кримінальних правопорушень.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Висновок Верховного Суду
Проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень, касаційний суд дійшов висновку, що рішення суду про відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України за кваліфікуючою ознакою «носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу», є необґрунтованим.
Так, ч. 2 ст. 263 КК України передбачено кримінальну відповідальність за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Суд першої інстанції, як на підставу виправдання особи у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України за кваліфікуючою ознакою «носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу», зазначив, що ножі були упаковані таким чином, що їх неможливо швидко використати, а тому відсутня об`єктивна сторона складу злочину.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу прокурора в цій частині без задоволення, не навів в ухвалі переконливих доводів та підстав щодо їх спростування, а лише продублював висновки, викладені у вироку суду першої інстанції, щодо виправдання особи у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, у зв`язку з неможливістю швидкого використання ножів та застосування їх як холодної зброї.
ВС зазначив, що відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» № 6 від 8 липня 1994 року незаконне носіння холодної та вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, без відповідного дозволу, дією по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості швидкого їх використання.
Проте ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не взято до уваги те, що Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» № 6 від 8 липня 1994 року втратила чинність відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» № 3 від 26 квітня 2002 року, в якій відсутнє посилання на швидке використання.
Таким чином, апеляційним судом залишено без уваги вищезазначене та прийнято передчасне рішення щодо відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України за кваліфікуючою ознакою «носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу».
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду в частині виправдання особи за ч. 2 ст. 263 КК України за кваліфікуючою ознакою «носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу» і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є відеозапис про нанесення особі тілесних ушкоджень належним доказом.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
