Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 607/12170/20, в якій досліджував питання стягнення додатних витрат на дитину.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому, зокрема, просила стягнути додаткові витрати на дитину.
Вказувала, що малолітня дочка відвідує приватний дитячий садок, оскільки потребує особливого догляду та спеціального харчування та уваги. За період з 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року позивачем було сплачено за послуги приватного дитячого садка в сумі 19 700 грн; за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року - 37 400 грн, всього на суму 57 100 грн.
Так, позивач вважає, що вказані витрати є додатковими витратами на дитину, а тому на підставі частини першої статті 185 СК України підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Розглядаючи справу, ВС підкреслив, що виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Як установлено судом, дочка хворіє, неодноразово проходила лікування та медичні обстеження. Також встановлено, що з врахуванням наявності у дитині хвороб, остання потребує спеціалізованого харчування та догляду, а тому позивач уклала з ПДЗ «Кіндерсад» міста Тернополя договори щодо відвідування приватного дитячого садочка, який, із урахуванням індивідуальних потреб дитини, зобов`язався надавати особливе харчування та догляд, оскільки дитячі садочки комунальної власності не можуть забезпечити необхідного харчування, із врахуванням рекомендованих особливостей.
ВС зазначив, що апеляційним судом правильно встановлено, що витрати в сумі 57 100 грн, які позивач оплатила за відвідування дитиною приватного дитячого садочка, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, є додатковими витратами та не відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів, оскільки останні викликані особливими обставинами - хворобами дитини.
З урахуванням встановлених обставин справ, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, колегія суддів, з урахуванням статті 141 СК України, яка визначає рівність батьків щодо участі у вихованні дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, та чи проживають вони окремо від дитини, погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для зміни рішення місцевого суду в частині стягнення із відповідача на користь позивача понесених додаткових витрат на малолітню дочку, та стягнення з відповідача на користь позивача половини понесених додаткових витрати на малолітню дочку у розмірі 28 550 грн.
Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача додаткових витрат на малолітню дочку без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив критерії, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
