Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 159/5361/19, в якій досліджував питання відліку строків досудового розслідування.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння внаслідок опіоїдної залежності, під час спільного розпивання спиртних напоїв зі своїм знайомим, на ґрунті неприязних відносин, у ході конфлікту, який виник раптово у нього з потерпілим, тримаючи у правій руці ніж, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті, вбив останнього шляхом раптового, умисного завдання потерпілому вказаним ножем одного сконцентрованого удару в ліву верхню задню ділянку тулуба.
За вироком суду йому призначено покарання у вигляді позбавленні волі строком на 11 років.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що положеннями статті 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (частина 1 стаття 219 КПК); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Відповідно до частини 5 статті 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтю 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
ВС зазначив, що період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному статтею 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що суд першої інстанції отримав обвинувальний акт поза межами строку, визначеного у статті 219 КПК, оскільки відомості в ЄРДР внесено 6 липня 2019 року, засудженому повідомлялося про підозру 7 липня та 29 серпня 2019 року, досудове розслідування завершилося 29 серпня 2019 року і цього ж дня надано провадження для ознайомлення, обвинувальний акт складений 29 серпня 2019 року, а до суду направлено на розгляд по суті 18 вересня 2019 року.
Розглядаючи справу, Верховний Суд також зазначив, що не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо сумнівності та недостовірності показань свідків.
З матеріалів кримінального провадження та з технічних записів судових засідань вбачається, що свідки приводилися до присяги, кожний свідок допитувався не менше 1 години, вони надавали послідовно та чітко свої показання, їх показання узгоджуються з іншими доказами у провадженні, що не викликає сумнівів у їх достовірності. Показання вказаних свідків відображено відповідно до наданих ними показань у судовому засіданні.
Також з технічних записів вбачається, що показання свідка відображено у вироку відповідно до повідомлених ним обставин у суді. Вказаний свідок допитувався не менше 30 хвилин по всіх обставинах кримінального правопорушення, конфлікту засудженого та потерпілого, присутності свідків.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про примусове відібрання біологічних зразків: ВС вказав на важливий аспект.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
