Как известно, народные депутаты – члены Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики рассказывают о необходимости цифровизации правосудия.
В частности, по словам главы Комитета Дениса Маслова, приоритетом на 2023 год станет внедрение ЕСИТС (электронного правосудия).
Вместе с тем, 13 января Денис Маслов зарегистрировал в Раде законопроект 8359 о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по обеспечению проведения судебного заседания в случае невозможности его полного фиксирования техническими средствами в условиях военного или чрезвычайного положения, которым предлагается вернуть в суды рукописные протоколы судебных заседаний.
Навіщо потрібні рукописні протоколи
Денис Маслов пояснює повернення до рукописних протоколів наступним чином.
«Агресор цілеспрямовано нищить українську інфраструктуру, завдає удари по цивільних та енергетичних об’єктах, що вже призвело до запровадження операторами ринку електроенергії стабілізаційних відключень, які торкаються у тому числі судів.
Здійснення правосуддя безпосередньо не залежить від наявності у суді електроенергії, інтернет-зв’язку тощо, а їх відсутність не мала би суттєво впливати на хід судового розгляду. Проте, проблема криється у положеннях процесуальних кодексів, які вимагають від суду здійснювати повне фіксування ходу судового засідання технічними засобами, що в умовах відсутності електроенергії стає неможливим (стаття 222 ГПК України, стаття 247 ЦПК України, стаття 229 КАС України).
Це призводить до безальтернативного оголошення перерв у судових засіданнях та навіть до їх відкладення, навіть у випадках коли суди об’єктивно мають можливість їх провести.
Крім того, відключення електроенергії призводить до того, що в окремих випадках можуть порушуватися умови статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», і суди позбавляються можливості вчасно внести судове рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відсутність електроенергії, вихід з ладу обладнання або комп'ютерних програм та неможливість внаслідок цього здійснювати повне фіксування судового засідання не може бути безумовною підставою для перерви у такому судовому засіданні чи його відкладенні, коли суд об’єктивно має можливість його провести. Тому з метою безперешкодного здійснення правосуддя, на особливий період вбачається доцільним надати суду альтернативні інструменти для фіксації ходу судових засідань.
Крім того, відсутність електроенергії та неможливість у зв’язку із цим направлення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень також не має бути порушенням, і в разі настання таких обставин суди мали б здійснювати внесення за першої можливості», - зазначають автори.
Проектом Закону запропоновано доповнити ГПК, ЦПК та КАСУ положеннями про те, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану, у разі об’єктивної неможливості здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, хід судового засідання фіксується секретарем судового засідання письмово у протоколі судового засідання, в якому відображаються істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні, а саме:
- рік, місяць, число і місце судового засідання;
- час початку судового засідання;
- найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
- справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, дані про неможливість застосування технічних засобів фіксування судового процесу;
- відомості про явку сторін та інших учасників справи, або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток;
- відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;
- розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про оголошення ухвал, постановлених у нарадчій кімнаті, постанови;
- заяви і клопотання сторін та інших учасників справи, які беруть участь у справі, хід їх обговорення;
- основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших учасників справи, які беруть участь у справі, а також показання свідків;
- подані докази, хід дослідження доказів, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових, електронних доказів;
- зміст судових дебатів;
- відомості про оголошення рішення, ухвали, постанови;
- роз'яснення сторонам та іншим учасникам справи, які беруть участь у справі, змісту рішення, ухвали, постанови, порядку і строку їх оскарження, а також права на ознайомлення з протоколом судового засідання та подачу на нього зауважень;
- час закінчення судового засідання;
- інші відомості, визначені процесуальними кодексами.
Такий протокол судового засідання складається секретарем судового засідання впродовж 5 днів з дня закінчення судового засідання.
У виняткових випадках під час розгляду особливо складних справ, якщо складання журналу вимагає значного часу, його складення може бути здійснено впродовж десяти днів після закінчення судового засідання.
Учасники справи мають право ознайомитися з таким протоколом судового засідання та упродовж п’яти днів з дня його складення та підписання подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності його змісту, які долучаються до матеріалів справи..
Також проектом Закону запропоновано доповнити Закон України «Про доступ до судових рішень» положенням про те, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану, у разі об’єктивної неможливості внесення судового рішення до Реєстру, як виключення, суд вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів невідкладно за першої можливості, але не пізніше 5 робочих днів з дня усунення відповідних обставин.
Раніше про цей проект повідомив голова Державної судової адміністрації Олексій Сальніков.
«Розглядається внесення змін до процесуальних кодексів України, якими запропоновано передбачити, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі об’єктивної неможливості здійснення фіксування судового засідання технічними засобами у залі судового засідання, хід судового засідання фіксується секретарем судового засідання письмово у протоколі судового засідання.
У протоколі відображаються істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні.
А також в умовах воєнного та надзвичайного стану технічний запис судового засідання може здійснюватися суддею самостійно шляхом використання власних технічних засобів.
Дані пропозиції направлені до Міністерства юстиції України як головного розробника проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства», - зазначив голова ДСА на заході у Верховному Суді, що відбувся наприкінці 2022 року.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
