Законодательством определен внесудебный порядок установления факта осуществления постоянного ухода за лицом, которое по состоянию здоровья нуждается в социальной услуге по уходу. В связи с чем такой факт не может устанавливаться в судебном порядке в отдельном производстве в порядке гражданского судопроизводства.
Аналогичным образом законодатель нормировал внесудебный порядок установления факта осуществления лицом постоянного ухода в действующем законодательстве о мобилизационной подготовке и порядке мобилизации.
Об этом указал Верховный Суд в постановлении от 5 июня 2024 года по делу №283/1199/23. По этому делу мужчина просил именно суд установить юридический факт того, что он является единственным лицом, занятым постоянным уходом за больными родственниками для решения вопроса о его увольнении с военной службы.
Ключевой вопрос, стоящий перед Верховным Судом по этому делу: подлежит ли установлению в порядке отдельного производства факт, который просит установить заявитель, не отнесено ли рассмотрение этого вопроса к полномочиям другого органа?
Как указал Верховный Суд, существует два порядка установления фактов, имеющих юридическое значение: внесудебный и судебный.
Если факт, имеющий юридическое значение, подлежит установлению во внесудебном порядке, лицо должно использовать такой порядок.
Отказ соответствующего органа в установлении такого факта может быть обжалован заинтересованным лицом в суд в порядке административного судопроизводства.
Судебный же порядок установления факта, имеющего юридическое значение, используется только в случае, когда действующим законодательством не предусмотрен другой внесудебный порядок его установления.
По делу, пересматриваемому Верховным Судом, с целью увольнения с военной службы по семейным обстоятельствам заявитель просил установить факт, что он является единственным лицом, занятым постоянным уходом за своими родственниками, нуждающимися в таком уходе за состоянием здоровья.
Как отметил ВС, ч. 1 статьи 315 ГПК установление судом такого факта не предусмотрено, поэтому суды предыдущих инстанций правильно прибегли к проверке того, может ли вообще такое заявление рассматриваться в судебном порядке и не отнесено ли его рассмотрение в полномочия другого органа.
Коллегия судей соглашается с выводами судов о том, что действующим законодательством предусмотрен внесудебный порядок установления факта осуществления постоянного ухода за нуждающимися лицами.
В этом контексте Верховный Суд отмечает, что законодатель в настоящее время нормировал внесудебный порядок установления факта осуществления лицом постоянного ухода в действующем законодательстве о мобилизационной подготовке и порядке мобилизации.
В частности, в местном органе исполнительной власти предусмотрено создание комиссии по установлению факта осуществления лицом ухода (постоянного ухода), которое, с учетом предоставленных районным (городским) ТЦК материалов, составляет об установлении факта осуществления лицом ухода (постоянного ухода).
Указанный акт является одним из документов, предоставляемых военнообязанным в районный (городской) ТЦК или его отдел для получения отсрочки от призыва на военную службу во время мобилизации, на особый период.
Як врегульовано позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду
В цій справі Верховний Суд вказав, що порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено:
- Законом «Про соціальні послуги»
- Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою КМУ від 1 червня 2020 року №430
- Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою КМУ від 6 жовтня 2021 року №1040
- Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ від 23 вересня 2020 року №859
- Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 1 червня 2020 року № 587.
Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.
Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою.
Згідно з Законом «Про соціальні послуги» соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується КМУ.
Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.
Надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).
Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Постановою КМУ від 6 жовтня 2021 року №1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:
1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
2) Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації;
3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.
Згідно із ч. 6 статті 15 Закону «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.
Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою КМУ від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру.
Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.
Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою КМУ від 4 грудня 2019 року №1137, визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.
Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.
Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.
Доводи заявника про те, що лише суд може встановити факт того, що він доглядає за своїми хворими родичами на безоплатній основі, спростовуються наведеним законодавством, за яким незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні, для отримання відповідного статусу надавач та отримувач соціальних послуг включаються до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Доводи касаційної скарги про те, що лише в судовому порядку може бути підтверджено факт того, що він є єдиним надавачем соціальної послуги його родичам та відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд, спростовуються встановленим чинним законодавством порядком надання соціальних послуг, який допускає відмову у наданні соціальної послуги у випадку, якщо встановлено відсутність потреби у соціальній послузі.
Зокрема, догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою, для отримання якої особа або її представник має звернутись із заявою про надання соціальної послуги за місцем свого проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади, який після оцінювання потреби особи/сім`ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг, яке може бути оскаржено до суду (пункт 1 частини шостої статті 16, частина перша статті 19, стаття 20, частини перша, четверта статті 21 Закону України «Про соціальні послуги» ).
Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є відсутність потреби осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї (пункт 42 Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 1 червня 2020 року № 587).
Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв'язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.
Суд застосовує норми права з урахуванням принципу розумності та справедливості. У цьому контексті Верховний Суд зазначає, що законодавець аналогічним чином унормував позасудовий порядок встановлення факту здійснення особою постійного догляду у чинному законодавстві про мобілізаційну підготовку та порядок мобілізації.
Зокрема, у місцевому органі виконавчої влади перебачено створення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), яка, з урахуванням наданих районним (міським) ТЦК матеріалів, складає про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов`язаним до районного (міського) ТЦК або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 62, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У справі, що переглядається, відсутні відомості про те, що на підставі заяв родичів заявника про надання соціальної послуги за місцем проживання підрозділ з питань соціального захисту населення оцінив потреби особи/сім`ї у соціальних послугах та ухвалив рішення про надання заявником соціальних послуг з постійного догляду за своїми дідом та бабою.
Також відсутні дані, що заявник як надавач соціальних послуг звертався із заявою до компетентних органів, був включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг або отримав відповідну відмову.
Таким чином, надані заявником докази не свідчать, що він використав позасудовий порядок встановлення факту того, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за хворими дідом та бабою.
Оскільки розгляд заяви віднесено до повноважень інших органів і за законом не підлягає судовому розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження, вказав Верховний Суд.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
