Верховный Суд пересмотрел в кассационном порядке дело по иску Государственного предприятия о признании противоправным и отмене решения государственного регистратора об отказе в государственной регистрации и обязательства провести государственную регистрацию права собственности на техническое здание.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що позивач не підтвердив введення будівлі в експлуатацію, а державний реєстратор не мав підстав подавати запит до БТІ, яке до 1 січня 2013 року не видавало документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Разом з тим, апеляційний адміністративний суд своєю постановою скасував рішення окружного адміністративного суду та ухвалив нове рішення про задоволення позову, оскільки вважав, що державний реєстратор, виявивши в технічному паспорті об`єкта відмітку про те, що «дозвільну документацію на будівництво до БТІ не подано», мав можливість звернутися до відповідних державних органів із запитом щодо отримання копії документа, який підтверджує введення об`єкта в експлуатацію, засвідченого у встановленому законом порядку. Державне підприємство надало достатні для реєстрації документи, а вимога державного реєстратора про подання документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта суперечить положенням Закону України від 1 липня 2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Переглядаючи постанову апеляційного адміністративного суду в касаційному порядку, Верховний Суд погодився із судом про необхідність задоволення позову, проте, з інших мотивів, а тому змінив оскаржувану постанову у мотивувальній частині.
Суд взяв до уваги, що на момент виникнення спірних правовідносин Порядок № 1127 розмежовував перелік документів, що є необхідними для проведення державної реєстрації прав, залежно від об`єкта:
- на новозбудований об`єкт нерухомого майна (пункт 41 Порядку);
- на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року (пункт 42 Порядку);
- на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта (пункт 43 Порядку);
- на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності без реєстрації права власності до 1 січня 2013 року (пункт 44 Порядку).
При цьому для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, відповідно до абзацу першого пункту 44 Порядку № 1127 передбачалося подання:
1) технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна;
2) витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);
3) документа, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданого відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);
4) документа, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що для державної реєстрації нерухомого майна державної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, державному реєстратору на момент виникнення спірних правовідносин достатньо було отримати відомості про технічні характеристики такого об`єкта нерухомого майна (технічний паспорт) та пересвідчитися у факті перебування такого майна у державній власності (витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності).
З огляду на це, за висновком Суду, вимога державного реєстратора щодо надання документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, стосувалася державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна згідно з пунктом 41 Порядку № 1127 та не поширювалася на закінчений до 1 січня 2013 року будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, для реєстрації права власності на який державний реєстратор мав керуватися вичерпним переліком документів, установленим у пункті 44 цього ж Порядку.
При цьому саме витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта і не вимагає від заявника подання додаткових документів чи відомостей на підтвердження таких обставин.
У такому разі державний реєстратор після отримання технічного паспорта на будівлю та витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, щодо звернення позивача діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом № 1952-IV та Порядком № 1127, а тому без належних на те підстав зупинив розгляд заяви Державного підприємства у зв`язку з ненаданням документів про прийняття в експлуатацію зазначеного об`єкта, а потім - безпідставно повернув заяву про державну реєстрацію права власності.
Суд також вказав, що такий висновок узгоджується з положеннями частини другої статті 5 Закону № 1952-IV про те, що державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
У цій справі Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до Порядку № 1127 (у редакції, чинній до 25 травня 2021 року) державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, проводиться незалежно від надання державному реєстратору документів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Постанова Верховного Суду від 27 травня 2024 року у справі №320/9465/21 (адміністративне провадження № К/990/43885/23).
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
