На заседании Высшего совета правосудия 24 декабря будет рассматриваться жалоба судьи Окружного административного суда города Киева Павла Вовка на решение Третьей Дисциплинарной палаты Высшего совета правосудия от 13 ноября 2024 №3300/3дп/15-24 о привлечении судьи к дисциплинарной ответственности.
Жалобу по этому делу подавал Роман Маселко, который впоследствии сам был назначен народными депутатами в состав Высшего совета правосудия, из-за чего возникает вопрос относительно совмещения двух ролей – жалобщика и условного «судьи над судьями» в одном члене ВСП.
Так, буквально нещодавно, 6 грудня 2024 року Консультативна рада європейських суддів (КРЄС) оприлюднила свій висновок щодо дисциплінарної відповідальності суддів. У ньому чітко вказано (п. 19), що «орган, відповідальний за порушення дисциплінарної справи та її розслідування, не повинен бути тим самим органом, який вирішує дисциплінарну справу стосовно судді. Якщо представник громадськості подав скаргу, ця особа не має жодного права брати участь у подальшому дисциплінарному провадженні». Відповідний висновок опублікований на сайті самої ВРП, тож, члени Ради правосуддя вже точно з ним ознайомилися. Також слід нагадати, що висновки КРЄС є базою для рішень ЄСПЛ та висновків Венеційської комісії.
Крім того, у Висновку КРЄС йдеться про ризики політизації провадження стосовно суддів (п. 17). «Це стосується випадків, коли слідчі, прокурори, підпорядковані Міністерству юстиції, коли одна й та сама особа ініціює провадження та приймає рішення як член Ради правосуддя, або коли члени Ради правосуддя призначаються парламентом» - зазначає КРЄС.
При цьому, всі однотипні скарги Романа Маселка, які стосувались одних й тих саме обставин та судді, замість того, щоб бути розподіленими першому члену ВРП, визначеному автоматизованою системою для перевірки першої такої скарги, фактично були розподілені майже між усіма членами ВРП.
Врешті таке подання однотипних скарг призвело до того, що скарга потрапила в якості доповідача на призначеного конференцією прокурорів Олега Кандзюбу. До цього він був заступником начальника відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. Також Олег Кандзюба був в складі кадрової комісії Офісу Генпрокурора – разом з Романом Маселко.
Тобто, окрім того, що член ВРП виступає скаржником, скарга на суддю потрапила на розгляд до представника обвинувачення, який був у складі спільного органу зі скаржником, що може створити у стороннього спостерігача враження про те, що детальний розбір порушень судді вже й не так потрібен, коли переслідується певна мета.
При цьому, відповідно до згаданого вище Висновку КРЄС (п. 22), «до складу дисциплінарного органу не повинні включатися представники сторони обвинувачення, тобто генеральний прокурор та делеговані ним прокурори, які є відповідальними на стадії розслідування дисциплінарного провадження. Це призведе до поєднання слідчої та обвинувальної функції, з одного боку, та судової функції, з іншого».
Окрім цього, є й інші питання до того, як розглядалася справа на Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя.
Так, головуючим на засіданні Дисциплінарної палати перед початком засідання складу чомусь не було оголошено присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати, та не повідомлено про заміну члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Попікової О.В. на члена Першої Дисциплінарної палати ВРП Котевелець А.В. та причину такої заміни, як це визначено пунктом 5.25 Регламенту ВРП.
Після оголошення перерви у розгляді цього питання та після розгляду інших питань порядку денного, що вбачається із трансляції, - ТДП ВРП дивним чином продовжила його розгляд, але без повідомлення учасників про дату, час і місце продовження розгляду дисциплінарної справи, в порушення положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та власного Регламенту.
Члени ВРП без оголошення причин та без оголошення перерви залишали зали засідання; свідків із числа 29 осіб, на які йдеться посилання у проекті висновку та рішенні Третьої ДП ВРП від 13 листопада 2024 року – не було викликано та допитано; допит єдиного свідка будо здійснено із порушенням закону, адже він постійно був присутнім під час розгляду дисциплінарної справи, а питання свідку ставились навідні та без уточнення наданих ним відповідей.
Окремий блок – це недотримання строків, що також може становити порушення суддівських гарантій, а саме:
- проект висновку був виготовлений доповідачем з порушенням 30-денного строку з дня відкриття дисциплінарної справи (частини 1 статті 48 Закону про ВРП, пункту 13.26 Регламенту);
- сам строк розгляду дисциплінарної справи – протягом 90 днів з дня її відкриття (частини 13 статті 49 Закону про ВРП, пункту 13.36 Регламенту) – також було не дотримано;
- а саме рішення було ухвалено без урахування закінчення строку застосування до судді дисциплінарного стягнення (частини 11 статті 109 Закону «Про судоустрій й статус суддів»), тобто з порушенням 3-річного строку.
Як зазначив суддя ОАСК Павло Вовк, «законодавча процедура передбачає, що саме рішення Вищої ради правосуддя, а не Дисциплінарної палати ВРП може бути оскаржено до суду. Безумовно, довіри до складу ВРП, що розглядатиме мою скаргу, бути не може з огляду на роль члена Вищої ради правосуддя Маселка, який за сумісництвом є скаржником у справі».
«І хоча формально Маселко заявляє собі самовідводи, його зацікавленість та «конфлікт інтересів» нікуди не зникають, й не формально він може звертатися до колег щодо своїх скарг, що, я припускаю, - він власне й робить. Ця недовіра посилюється тим, що частина членів ВРП та родичі окремих із них є учасниками конкурсних процедур в апеляційні суди, та відповідно можуть бути залежними від ГРД, Громадської ради «доброчесності», одним із суб’єктів формування якої є так звана Фундація Деюре, членом якої був пан Маселко. Тобто останній додатково може впливати на своїх колег через зв’язки із ГРД.
Крім того, кілька членів, на мою думку, прямо зацікавлені у результаті розгляду цієї справи, про що заявлятиму відводи. Але дивлячись на численну практику ВРП, де ігноруються як вимоги законодавства, так і практика Верховного Суду, вважаю навряд чи, за таких умов, можна очікувати від ВРП об’єктивної та неупередженої оцінки порушень допущених дисциплінарною палатою» - підсумував він.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
